ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ’ЯТКИ — найдавніші слов’ян. тексти, писані глаголицею. Крім підпису Григорія на грец. грамоті 982, що зберігається в Іверському монастирі на Афоні, усі глаголичні старослов’ян. тексти не датовані. Абсолютна більшість знайдених глаголичних манускриптів походить із Македонії та Болгарії. Найвідоміші з глаголичних текстів: Київ. глаголичні листки, Зографське Євангеліє, Маріїнське Євангеліє, Ассеманієве Євангеліє, Збірник Клоца, Синайський Псалтир, Синайський Требник, Синайський Міссал. Кінцем 9 — початком 10 ст. деякі дослідники датують Київські глаголичні листки, які привіз до Києва в серед. 19 ст., мабуть, із монастиря св. Катерини на п-ві Синай глава Рос. імператорської духовної місії в Єрусалимі, вихованець Київ. духовної акад. архімандрит Антонін (Капустін). Це невеликий (7 пергаментних аркушів) залишок текстів мес зх.-християн. обряду, перекладених із лат. мови на старослов’ян. У пам’ятці трапляються деякі чесько-словац. фонетичні елементи. Хорватський і австрійський знавець глаголичної писемності акад. Й.Гамм висловив припущення, що Київ. глаголичні листки — це фальсифікат (найімовірніше — В.Ганки). Археогр., лінгвістичні дослідження, особливо мас-спектрометричне та фізико-оптичне дослідження чорнил у Києві 1983, не підтвердили підозри акад. Й.Гамма. Зберігаються в Ін-ті рукопису НБУВ. За архаїчністю мови після Київ. глаголичних листків іде Зографське Євангеліє, неповний манускрипт Чотириєвангелія, написаний наприкінці 10 — або поч. 11 ст., очевидно, в Македонії. Зберігалося в Зографському монастирі на Афоні (звідки й походить його назва), а 1860 перевезене до Санкт-Петербурга, де й нині зберігається в Публічній б-ці ім. Салтикова-Щедріна. За давністю до Зографського близьке Маріїнське Євангеліє (неповний манускрипт Чотири-
євангелія) кін. 10 — поч. 11 ст., відкрите в Маріїнському (Діви Марії) монастирі на Афоні. Зберігається в Держ. рос. б-ці в Москві. Збірник Клоца — невеликий фрагмент (14 аркушів) з колись, імовірно, великої книги житій святих і проповідей. Пам’ятку знайдено в італ. м. Тренто (Тридент) у б-ці графа Клоца. Датується 11 ст. Мовою близький до Маріїнського Євангелія. Ассеманієве або Ватиканське Євангеліє кін. 10 або поч. 11 ст. порівняно з ін. має більше відхилень від кирило-мефодіївських текстів. Пергаментну книгу купив 1736 в Єрусалимі папський бібліотекар Й.Ассемані. Зберігається у Ватиканській б-ці. Синайський Псалтир 11 ст. зберігається в монастирі св. Катерини на п-ові Синай. У цьому ж монастирі зберігається Синайський Требник (молитвослов). Датується 11 ст. Синайський Псалтир і Синайський Требник походять, очевидно, із Македонії. Грецький дослідник І.Тарнанідіс у монастирі св. Катерини на п-ві Синай відкрив міссал (зб. Божих служб зх.-християн. обряду). Синайський Міссал можна датувати 11 ст. Мабуть, пам’ятку написано там само, де й Синайський Требник: обидва тексти мають спільні мовні риси. У згаданому монастирі відкрито уривок (2 аркуші) з Мінеї, який датують 11—12 ст. Збереглися й ін. старовинні уривки глаголичних пам’яток.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ’ЯТКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
