ГЛАВКА Йозеф (15.02.1831— 11.03.1908) — чеський архітектор. Депутат Віденського парламенту та Чеського сейму, чл. Віденської акад. образотворчих мистецтв (1866), засн. і перший президент Чеської акад. наук, літ. і мист-в (1890). Н. в м. Пршештіце (Чехія). Закінчив Празьку реальну (1847) і тех. (1851) школи. Будівельну техніку і арх-ру студіював під кер-вом Ф.Шебка у Віденській акад. образотворчих мист-в (1851—59). Протягом 1856—59 знайомився з арх-рою Італії, Греції, Франції, Великої Британії, Німеччини. Автор багатьох споруд у Відні (Оперний театр, 1861—69) та Празі (студентські гуртожитки, 1901). 1864—73 працював на Буковині. За його проектом у Чернівцях споруджено (перший камінь закладено 19 берез. 1864) в романо-візант. стилі комплекс будинків буковинської правосл. митрополії (зокрема резиденцію митрополита, залу для синодальних зборів і деканських зібрань, духовні семінарії для підготовки священиків та ченців; нині один із корпусів Чернівецького національного університету). Під кер-вом Г. розпочато буд-во вірм. катол. костьолу (1869) у Чернівцях, в якому також за його проектами проведено внутр. оздоблювальні роботи. Г. відомий своїм меценатством: давав кошти на відкриття наук. чеських установ та вищих шкіл, студентські стипендії тощо. П. у м. Прага (Чехія). Літ.: Velflik A.V. Život a pъsobeni prvniho prezidenta a zakladatele Иeskе akademie. Praha, 1908. М.М. Кріль.
(їхнім фінансуванням, постачанням, розподілом продукції). У РСФРР восени 1918 налічувалося 18 главків і центрів. На кін. 1920 їхня кількість збільшилася до 52. Серед найбільших — «Головнафта», «Головцемент», «Головодяг» та ін. В Україні було утворено бюро для відбудови промисловості (Промбюро) на правах філіалу Всеросійської ради народного господарства. До кін. 1920 воно вже мало 45 від., управлінь главків і центрів, у віданні яких перебувало 10 720 різних об’єктів. Не маючи змоги управляти такою кількістю об’єктів, Промбюро почало утворювати кущі та трести. На поч. 1921 «воєнний комунізм» спричинив екон. колапс, обумовивши зупинку підпр-в, позбавлених повноцінного управління і постачання. Держ. органи по-хижацькому використовували ресурси, якими почали розпоряджатися, спрямовуючи їх на виготовлення т. зв. ударної продукції. Крім того, внаслідок запровадження схем безтоварної економіки трудові ринкові відносини між підприємцями й робітниками були замінені на систему примусової праці, де робітники стали безправними об’єктами держ. експлуатації. З переходом до нової економічної політики і перебудовою методів управління на засадах госп. розрахунку «Г.» було ліквідовано.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Главка Йозеф» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
