ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОПИС ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765— 1769 — перепис нас. і облік земельного фонду та ін. майна на тер. Гетьманщини у зв’язку з ліквідацією гетьманату інституту і створенням натомість 2-ї Малоросійської колегії (1764) на чолі з графом П.Румянцевим (див. П.Румянцев-Задунайський). За розпорядженням останнього та згідно з інструкцією царського уряду щодо порядку проведення описування (див. Генеральне межування), на тер. усіх 10 адм.військ. одиниць Гетьманщини — полків у жовт. 1765 створено спец. комісії на чолі з рос. офіцерами. Матеріали, зібрані цими комісіями в кожному полку, склали «Генеральний (Румянцевський) опис Малоросії». Опис містить: подвірні реєстри оподатковуваного нас. з вказівкою ста-
ті, віку, працездатності, розміру податків; облік міст і м-чок, сіл, хуторів, ремісничих цехів; облік рангових старшинських (див. Рангові маєтності), поміщицьких, монастирських і церк. володінь; облік козацьких та селянських дворів і бездворових хат із зазначенням кількості ріллі, сіножатей, пасовиськ, лісів, млинів, винокурень, шинків, пасік, а також худоби. У цілому в ньому наведено відомості щодо 3 тис. населених пунктів. Чільне місце в «Генеральному описі…» займають документи про підтвердження прав на володіння землею, маєтками та ін. (універсали, купчі записи на землю, ліси, сіножаті, заповіти, дарчі записи про передачу майна, про обмін ґрунтів і т. ін.), формулярні списки козацької старшини, додані до опису копії гетьман. універсалів, розпоряджень (ордерів) Генеральної військової канцелярії, рішень Генерального військового суду, царських грамот, указів Сенату тощо. У зв’язку з російсько-турецькою війною 1768—1774 опис було припинено 1769. Початок наук. вивчення «Генерального опису…» припадає на 60-ті рр. 19 ст. Укр. історик О.Лазаревський, знайшовши в Черніг. архіві значну ч. матеріалів опису, разом із М.Константиновичем обробив їх і видав працю «Обозрение Румянцевской описи» (1866—67). У подальшому з’явилася низка праць, побудованих на широкому використанні матеріалів цього джерела. Це, зокрема, праці І.Лучицького, Д.Багалія, М.М.Ткаченка, С.Шамрая, Г.Максимовича, Є.Мандзюка, І.Бутича, І.Ковальського, О.Путра, О.Сидоренко, Н.Герасименко та ін. Осн. масив матеріалів Г.о.Л.У. зберігається в ЦДІА України, м. Київ (ф. 57). О.І. Путро.
походу, командування охотницькими (найманими) полками і т. ін. Г.о. виконували урядові доручення суд., поліцейсько-охоронного та дипломатичного характеру. Після ліквідації гетьманату інституту (1764) один з Г.о. — І.Жоравка (див. Жоравки) одержав чин армійського полковника і зайняв місце серед чл. 2-ї Малоросійської колегії, а другий — І.Скоропадський (див. Скоропадські) був увільнений від служби в чині бригадира рос. армії. О.І. Путро.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОПИС ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765— 1769» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
