ГАМЧЕНКО Сергій Свиридович (1859—1934) — археолог, дослідник Волині, Поділля і Київщини. Чл.-кор. Київського товариства старожитностей і мистецтв, чл. Історичного товариства Нестора-літописця; чл. Рос. археол. т-ва (1906). Н. в с. Ратне. Закінчив київ. г-зію, 1876—80 навч. на вечірньому від-ні фіз.-мат. та історико-філол. ф-тів Київ. ун-ту. 1883 закінчив військове уч-ще в Москві, перебував на військ. службі в Житомирі. Фундатор Товариства дослідників Волині (1900), автор його статуту, а від 1901 — почесний чл. До 1917 військ. службу поєднував із наук. роботою в галузі археології. Археол. діяльність розпочав 1878 (кер. В.Антонович), 1886— 1903 провадив розкопки на Житомирщині. Учасник 11-го Археол. з’їзду (Київ, 1899; див. Археологічні з’їзди). 1904 як військовик переводиться до Санкт-Петербурга; 1911 закінчив Петерб. археол. ін-т, захистив дис., від 1913 — співробітник цього ін-ту. 1909—13 за дорученням археол. комісії досліджував пам’ятки трипільської культури в бас. Пд. Бугу. Під час Першої світової війни в чині генерала служив у м. Казань (нині столиця Республіки Татарстан, РФ). 1918 вернувся до Житомира, завідував археол. від. Волин. музею (1919).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гамченко Сергій Свиридович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
