ГАЛИЦЬКА КАМПАНІЯ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК 1672
Загострення з осені 1670 укр.-польс. відносин, викликане державотворчою діяльністю гетьмана П.Дорошенка, з одного боку, й бажанням польс. урядових кіл розгромити козац. сили — з ін., наприкінці року переросло в локальні бойові дії. А в кін. лип. 1671 проти українців виступили польські частини чисельністю бл. 7 тис. осіб на чолі з гетьманом великим коронним Я.Собеським (див. Ян III Собеський). Через місяць польське угруповання зросло до 14—15 тис. Невдовзі воно провело низку успішних операцій на Брацлавщині: розгромило татар, які з грудня 1670 підтримували гетьмана, під містечком Брацлав (див. Брацлавська облога 1671), захопило Вінницю, Брацлав та ін. населені пункти. Це призвело до загострення польс.-турец. відносин, оскільки Укр. козац. д-ва від берез. 1669 перебувала під турец. протекторатом. Від турец. султана Мегмеда IV у жовт. 1671 було направлено попередження Польщі з вимогою вивести війська з Брацлавщини, повторене ще двічі на поч. та в берез. 1672. Однак поляки не виконали турец. вимоги. На поч. черв. 100—110-тис. турец. армія виступила в похід. На поч. лип. вона форсувала Дунай, а через місяць підійшла до м. Хотин. П.Дорошенко, який, почи-
наючи з весни, проводив воєн. операції проти підрозділів М.Ханенка та польс. залог Брацлавщини, з допомогою татар 18 лип. здобув блискучу перемогу поблизу м-ка Батіг (див. Батозька битва 1672) і з приходом крим. хана Селім-Гірея I вирушив до м. Кам’янець (нині м. Кам’янецьПодільський), куди йшла й турец. армія. Остання рухалася повільно, бо великий візир Ахмед Кьопрюлю не полишав надій на мирне врегулювання конфлікту. Та його сподівання не справдилися. Від 12 серп. розпочалися збройні сутички під стінами Кам’янця. 16 серп. сюди надійшли й підрозділи П.Дорошенка та Селім-Гірея I. 18 серп. розпочався обстріл міста з-понад 100 гармат. Через тиждень були взяті штурмом Новий та Старий замки, а 27 серп. капітулював і Кам’янець. Згодом турки захопили ще кілька міст Поділля, здійснили напади на зх. землі Руського воєводства, а гетьман і хан були відправлені султаном під Львів. Поразки змусили польс. урядові кола піти на переговори з турками, які увінчалися укладенням Бучацького мирного договору 1672. Літ.: Костомаров Н.И. Руина. В кн.: Костомаров Н.И. Собрание сочинений: Исторические монографии и исследования, кн. 6, т. 15. СПб., 1905; Дорошенко Д.І. Гетьман Петро Дорошенко: огляд його життя і політичної діяльності. Нью-Йорк, 1985; Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. К., 1997; Їх же. Українська національна революція XVII ст. (1648— 1676 рр.). В кн.: Україна крізь віки, т. 7. К., 1999. В.В. Станіславський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАЛИЦЬКА КАМПАНІЯ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК 1672» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
