ГАДЯЧ — місто Полтав. обл., райцентр. Розташов. на р. Псел (прит. Дніпра), за 116 км від обл. центру. Залізнична ст. Нас. 26,6 тис. осіб (1998). Уперше згадується в істор. джерелах під 1634. 1648—49, 1659—60 та 1671— 1782 — центр Гадяцького полку. Від 1649 до 1659 — сотенне місто Полтавського полку, а 1663—71 — Зіньківського полку. Поблизу Г. укладено Гадяцький договір 1658. 1663—68 Г. — резиденція гетьмана І.Брюховецького. Після усунення з гетьманства І.Самойловича тут розпочалося Гадяцького полку повстання 1687. У 2-й чв. 18 ст. належав гетьману Д.Апостолу, а з 1764 — гетьману К.Розумовському. 1783 затверджено герб Г. (на щиті на червоному полі зображено воїна, який простромлює списом змія). Після розформування Гадяцького полку (1782) Г. увійшов до складу Чернігівського намісництва, 1791 — Київського намісництва, з 1795 — знову Черніг. Від 1796 — повітове місто Малоросійської губернії, а з 1802 — Полтавської губернії. Від 1923 — райцентр у складі Роменської округи, від 1932 — Харківської області, від 1937 — Полтав. обл. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 було окуповано гітлерівцями від 27 верес. 1941 до 12 верес. 1943, упродовж цього періоду владою розстріляно 252 жителя. У Г. народилися: історик, автор «Опису Чернігівського намісництва» (1779—81) Д.Пащенко
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАДЯЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
