ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМIТЕТ (ВУАК) — н.-д. та пам’яткоохоронна установа, ств. 1924 на базі Археол. к-ту при 1-му історико-філол. від. ВУАН. Складався з археол. та мистецтвознавчого від., софійської, золотарської та трипільської комісій. Згодом до структури к-ту входило чотири секції — заг.-орг., археол., мистецька, охорони природи. ВУАК провадив, організовував та координував експедиційні дослідження археол. пам’яток від кам’яного віку до епохи Київської Русі включно, виконував функції гол. держ. органу охорони пам’яток історії та к-ри в УСРР, затверджував реєстри пам’яток респ. та місц. значення і здійснював нагляд за їх збереженням. Наприкінці 1920-х рр. стаціонарні археол. експедиції працювали в 30 округах України з 44. Серед найважливіших були дослідження Маріупольського палеолітичного могильника, трипільських поселень на річках Дніпро та Дністер, білогрудівських зольників (див. Білогрудівська культура) в околицях м. Умань, антич. старожитностей Ольвії та о-ва Березань, слов’ян. пам’яток на Черкащині, в околицях м. Ромни та в Києві, давньорус. Райковецького городища, а також рятувальні експедиції в р-нах новобудов ДніпроГЕСу, на Пд. Бузі, у м. Маріуполь. Вагомі результати дали дослідження давньорус. і барокових пам’яток Києва та Чернігова. Зусиллями ВУАК підготовлено проект закону про охорону пам’яток, на основі якого постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 16 лип. 1926 було ухвалено «Положення про пам’ятки культури і природи», яке протягом тривалого часу визначало орг.-правові засади охорони пам’яток в Україні. Чл. ВУАК — М.Болтенко, С.Гамченко, С.Дложевський, Ф.Ернст, А.Кримський, М.Макаренко, О.Новицький (голова), М.Рудницький (секретар), С.Таранушенко, О.Федоровський, Д.Щербаківський, Д.Яворницький та ін. К-т підтримував тісний зв’язок з музейними установами, створив широкий актив кореспондентів на місцях. 1934 на основі ВУАК організовано Iнститут історії матеріальної культури АН УРСР. С.I. Кот.
бою представницькі збори укр. жін. орг-цій. Майже половину делегатів складали селянки. З’їзд утвердив Укр. жін. спілку, розробив і затвердив її статут, обрав керівну раду. До порядку денного з’їзду увійшли питання про політ. становище країни, про участь жінок у виборах до Всеросійських Установчих зборів, про захист прав дітей та жінок тощо. З’їзд ухвалив кілька резолюцій: про політ. та виборчі справи, про ставлення до нац. меншин, про освіту та ін. На виборах до Всерос. Установчих зборів Укр. жін. спілка зобов’язувалася виконувати настанови Української Центральної Ради, блокуючись з УПСР, УСДРП та Сел. спілкою. Резолюція «В громадських справах» присвячувалася становищу жінок. У ній ішлося про скасування опіки над дітьми і майном вдів, поліпшення умов праці жінок, надання їм соціальних гарантій на час вагітності та після пологів тощо. Літ.: Народна воля, 1917, 19 верес., 2 жовт.; Вісник Полтавського губернського громадського комітету, 1917, 20 верес. А.П. Гриценко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМIТЕТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
