ВСЕСОЮЗНА ЛЕНIНСЬКА КОМУНIСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДI (ВЛКСМ; до 1924 — Рос. комуніст. спілка молоді, від 1924 до 1926 — Рос. ленінська комуніст. спілка молоді, з 1926 до 1991 — ВЛКСМ) — громад.-політ. молодіжна орг-ція, філія Комуністичної партії Радянського Союзу, важлива складова ч. комуніст. режиму. Гол. завданнями ВЛКСМ були: виховання молоді у комуніст. дусі; підготовка кадрів для РКП(б) — ВКП(б) — КПРС; залучення молодого покоління до «будівництва нового суспільства», участі в сусп.-
політ. житті країни; культ.-освіт. робота серед молоді; діяльність щодо зміцнення обороноздатності СРСР, підготовка військ. кадрів; кер-во піонерською орг-цією. Організаційно ВЛКСМ була побудована на зразок КПРС: низові осередки, районні, обласні, крайові к-ти, ЦК союзних республік, роботою яких керував ЦК ВЛКСМ. (Складовою структурною ч. ВЛКСМ була Ленінська комуністична спілка молоді України.) Політ. та орг. більшовицький молодіжний рух було оформлено на I Всерос. з’їзді союзів робітн. та сел. молоді. Дата його відкриття (29 жовт. 1918) вважається днем заснування ВЛКСМ. 1918— 20 — гол. діяльність спілки — військ. У роки громадян. війни 1918—21 в лавах Червоної армії (див. Радянська армія) перебувало бл. 200 тис. комсомольців. За роки нової економічної політики комсомол провів значну роботу в галузі к-ри та освіти молоді, захисту її соціально-екон. інтересів. Водночас за допомогою владних структур він ліквідував ін. об-ня молоді й встановив монополію у молодіжному русі. У роки «великого перелому» комсомол остаточно втратив свою самостійність, перетворився на знаряддя парт. кер-ва, відомство у справах молоді. На перший план було висунуто завдання мобілізації юнаків та дівчат для вирішення нар.-госп. завдань. ВЛКСМ надіслала на новобудови 1-ї п’ятирічки (1928/29—32) понад 350 тис. осіб. Наприкінці 1920-х рр. спілка виступила ініціатором соціалістичного змагання і ударництва, 1935 — поширення стахановського руху серед молоді. На селі комсомольці брали активну участь у проведенні насильницької колективізації сільського господарства та розкуркулення, надзвичайних хлібозаготівельних заходів, охороні колг. власності, протицерк. кампанії. Найголовніше завдання ВЛКСМ цього періоду — боротьба з «ворогами робітничого класу». У комсомольських орг-ціях проводилися чистки і арешти. Особливих масштабів репресії набули 1937—38, їх жертвами стали десятки тисяч комсомольців. ВЛКСМ зробила значний внесок у перемогу над нацистською Німеччиною. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 більшість її чл. боролася з ворогом на фронтах, у партизан. загонах і підпіллі, працю-
вала в тилу. 3,5 млн комсомольців та молоді були нагороджені орденами й медалями, 7 тис. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У повоєн. роки одним із найважливіших напрямів діяльності ВЛКСМ залишалося залучення молоді до вирішення завдань нар.госп. розвитку СРСР. На відбудові зруйнованих війною об’єктів за комсомольськими путівками працювало понад 1 млн комсомольців, більше 700 тис. чл. спілки брали участь в освоєнні цілинних і перелогових земель, спорудженні ГЕС, шахт Донбасу, гігантів індустрії 1956—60. У 1970-ті — 1-й пол. 1980-х щорічно понад 100 тис. молодих людей за комсомольськими путівками поповнювали колективи ударних будов: БАМу, КАМАЗу, атомних електростанцій і гідроелектростанцій, газопроводів тощо. 1984 у лавах спілки перебувало 42 млн юнаків і дівчат. У 2-й пол. 1970—80-х рр. ВЛКСМ, як і вся рад. політ. система, опинилася в стані глибокої кризи — в його діяльності дедалі більше панували заорганізованість, байдужість, одноманітність. У 2-й пол. 1980-х рр. розвивається масовий «неформальний молодіжний рух». Кількість чл. комсомолу зменшилася; у 1991 їх було 23,6 млн осіб. XXII надзвичайний з’їзд ВЛКСМ (27— 28 верес. 1991) оголосив про припинення діяльності спілки. Її правонаступниками було оголошено респ. спілки молоді, в т. ч. Ленінську комуніст. спілку молоді України (Молодь за демократ. соціалізм).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВСЕСОЮЗНА ЛЕНIНСЬКА КОМУНIСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДI» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
