ВОРОШИЛОВГРАДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦIЯ 1943 — наступальна операція військ Південно-Західного фронту (команд. — ген.-полк. М.Ватутін), здійснена 29 січ. — 18 лют. Задум операції полягав у тому, щоб скористатися плацдармом на правому березі р. Сіверський Донець (прит. Дону) південно-східніше Ворошиловграда (нині м. Луганськ) і розгромити при підтримці Південного фронту донбаське угруповання противника. Кінцева мета — звільнення Донбасу й оволодіння рубежем Полтава— Дніпропетровськ—Запоріжжя. 6 лют. з’єднання фронту визволило м. Балаклія, 11-го — м.Лозова, 14-го — Ворошиловград і вийшло на рубіж Зміїв—Красноград—Красноармійськ (Сталінської, нині Донец., обл.) — Слов’янськ—Ворошиловград. Успішне просування військ правого крила сприяло частинам і з’єднанням Воронезького фронту в оволодінні 16 лют. Харковом. 7—17 лют. противник, що протистояв військам лівого крила Пд.-Зх. і правого крила Пд. фронтів, змушений був відійти з Сіверського Дінця на рубіж р. Міус. Тут фронт стабілізувався до осені 1943. 6-та і 1-ша гвард. армії Пд.-Зх. фронту 18 лют. вийшли на підступи до міст Дніпропетровськ і Синельникове. Війська Пд.-Зх. фронту в ході В.н.о. розгромили осн. сили противника, відкинули його на 120—250 км, звільнили пн. ч. Донбасу, але через відсутність переваги в людській силі та засобах ведення бойових дій повністю визволити Донбас не змогли.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОРОШИЛОВГРАДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦIЯ 1943» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
