ВОВК-КАРАЧЕВСЬКИЙ Василь Никодимович (08.05(26.04).1834— 08.03(24.02).1893) — громад. діяч, публіцист, перекладач. Родом з Чернігівщини, за фахом лікар. Друг О.Кониського. Належав до Київ. старої громади, брав участь
590 ВОВКОВИНЦI
Марко Вовчок.
у київ. громад. справах. Його помешкання було місцем зборів для приватних викладів В.Антоновича, для відзначення шевченківських роковин та ін. Співробітник журналів «Основа», «Правда» й ін. укр. вид. Автор публіцистичних статей, істор. дослідження «Канів і його коротка історія» (1899). Помістив у серії «Руська історична бібліотека», започаткованій Ол.Барвінським, пер. праць М.Костомарова, Д.Iловайського, М.Дашкевича, В.Антоновича. Окремим вид. вийшов його пер. кн. Дж.Кеннана «Сибір» (1893). Спогади В.-К. опубл. «Киевская старина» (1901). Його син Василь був чл. I Держ. думи, входив до складу укр. думської фракції. Літ.: Лотоцький О. Сторінки минулого, ч. 1. Варшава, 1932. О.В. Корнієвська.
Згодом — військ. скарбник, чл. військ. канцелярії, піклувався соборною правосл. церквою. 1806 за сумлінну службу нагороджений золотим годинником. Мешкав з сім’єю (дружина і п’ять доньок) у третьому кварталі Єкатеринодара, мав 12 двірських людей. П. у м. Єкатеринодар. Літ.: Дмитренко И.И. Сборник материалов по истории Кубанского казачьего войска, т. 4. СПб., 1898; Екатеринодар—Краснодар, 1793—1993. Два века в датах, событиях, воспоминаниях: Материалы к Летописи. Краснодар, 1993. Є.Д. Петренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОВК-КАРАЧЕВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
