ВІЙСЬКОВА РЕФОРМА 1924— 1928 в СРСР — корінна реорганізація всієї системи військ. будва, приведення її у відповідність до вимог рад. воєн. доктрини. Осн. заходами реформи були: запровадження змішаної (територіально-міліційної та кадрової) системи комплектування військ, створення нац. військ. формувань, перебудова органів військ. управління, зміни орг.-штатної структури частин та з’єднань, перебудова системи підготовки військ. кадрів, запровадження єдиноначальності тощо. Нац. військ. буд-во в УСРР у ході втілення реформи здійснювалося спочатку на основі 5-річної програми (1924), потім — 6-річного плану (1927) організації нац. формувань. В Укр. військ. окрузі існувало 6 українізованих стрілец. д-зій, кілька нім., татар. підрозділів, нац. військ. шк. (Червоних старшин у Харкові, Укр. кавалерійс. шк. у Зінов’євську, нині м. Кіровоград). Вживалися заходи щодо політ. підготовки військовослужбовців із вживанням нац. мов, з огляду, однак, на обмеження процесу націоналізації військ в УСРР і взагалі в СРСР. В рад. історіографії межі військ. реформи окреслювалися 1924—25. Літ.: Берхин И.Б. Военная реформа в СССР (1924—1925 гг.). М., 1958; Савушкин Р.А. Развитие советских вооруженных сил и военного искусства в межвоенный период (1921—1941 гг.).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВІЙСЬКОВА РЕФОРМА 1924— 1928 В СРСР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
