ВИШНЯ Остап (справжнє прізв., ім’я та по батькові — Губенко Павло Михайлович; 11.11(31.10). 1889—28.09.1956) — укр. письменник-сатирик, гуморист, перекладач. Н. в с. Грунь (нині село Охтирського р-ну Сум. обл.). 1907 закінчив Київ. військ.-фельдшерську шк. 1917 вступив на історико-філол. ф-т Київ. ун-ту (не закінчив). Літ. діяльність почав 1919 у м. Кам’янець-Подільський (під псевд. П. Грунський, з 1921 — Вишня). Від 1921 працював у газетах «Вісті ВУЦВК», «Селянська правда», ж. «Червоний перець» та ін. Перша зб. — «Діла небесні» (1923). У 1920-х — на поч. 1930-х рр. видав збірки фейлетонів та гумористичних оповідань «Вишневі усмішки сільські» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Лицем до села» (1926), «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні», «Вишневі усмішки літературні» (усі — 1927), «Вишневі усмішки закордонні» (1930) та ін. Перше 4-томне вид. «Усмішок» вийшло 1928. Чл. літ. груп «Профлітфронт» та «Літературний ярмарок», входив до президії орг. к-ту Спілки рад. письменників України (1932). Безпідставно заарештований 25 груд. 1933 і засуджений до 10 років концтаборів. Покарання
522 ВИЩА
відбував у м. Ухта (нині Республіка Комі, РФ). Звільнений 8 жовт. 1943. Реабілітований 1955. Літ. діяльність відновив 1944. У 1940—50-х рр. видав збірки гумористичних оповідань «Самостійна дірка» (1945), «Весна-красна» (1949), «Вишневі усмішки» (1950), «Мудрість колгоспника» (1952), «А народ війни не хоче» (1953), «Великі ростіть» (1955) та ін. Переклав тв. М.Гоголя, А.Чехова, В.Маяковського, Я.Гашека, амер. письменників Марка Твена, О’Генрі та ін. 1954 обраний до складу правління Спілки письменників України. Тв. В. перекладено багатьма мовами народів світу. П. у м. Київ. Тв.: Усмішки, т. 1—4. Х., 1928; Усмішки, т. 1—2. К., 1929; Твори, т. 1—2. К., 1956; Твори, т. 1—7. К., 1963—65; Твори, т. 1—5. К., 1974—75; Твори, т. 1—4. К., 1988. Літ.: Остап Вишня (1889—1956): Бібліографічний покажчик. Х., 1959; Дузь І.М. Остап Вишня (Життя і творчість). К., 1965; Живий Остап Вишня: Збірник спогадів про письменника. К., 1966; Журавський А.Ф. Ніколи не сміявся без любові: Сторінки життя і творчості Остапа Вишні. К., 1983; Дузь І.М. Остап Вишня: Нарис про творчість. К., 1989; Про Остапа Вишню: Спогади. К., 1989; Зуб І.В. Остап Вишня: Нарис життя і творчості. К., 1989; Його ж. Остап Вишня: Риси творчої індивідуальності. К., 1991; Мукомела О. Остап Вишня. В кн.: …З порога смерті…: Письменники України — жертви сталінських репресій, вип. 1. К., 1991. О.В. Юркова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вишня Остап» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
