ВИНАР Любомир Роман (н. 02.01. 1932) — амер. історик, громад. діяч укр. походження. Н. в м. Львів у родині укр. педагогів. 1944 разом з батьками емігрував до Чехословаччини, згодом — до Німеччини та США. У Мюнхенському ун-ті вивчав сусп. і політ. науки; в Українському вільному університеті (Мюнхен) — історію, археологію, літ. та філософію; у Вестерн Резерв Ун-ті (Клівленд, шт. Огайо, США) — бібліотеко- та архівознавство. Дис. — «Українськомолдавські політичні взаємини в 2-й половині XVI ст.» (1957), анг-
ломовна магістерська праця — «Iсторія раннього українського друкарства, 1491—1600» (1962). Проф. Кейсівського технологічного інту (Case Institute of Technology; 1959—62), Колорадського ун-ту (Болдер, шт. Колорадо, США; 1962—65), проф.-гість Денверського ун-ту (шт. Колорадо, США), ун-ту Боулінг Грін (Bowling Green University, шт. Огайо, США; 1965— 69), УВУ (Мюнхен). З 1969 — ординарний проф. і дир. (1971) Наук. центру досліджень етнічних публікацій Кентського держ. ун-ту (1972—96; шт. Огайо, США). Коло наук. досліджень — питання історії України і Сх. Європи, етнологія і бібліографія; в історії України розробляє історію укр. козацтва, історію к-ри, укр. історіографії, бібліографії, бібліографістики та спеціальних історичних дисциплін. Зачинатель вивчення життя і творчості М.Грушевського у закордонній україністиці; засн. і ред. серій «Грушевськіяна» (з 1966), «Епістолярні джерела грушевськознавства» (від 1997) та «Оглоблиніяна» (з 2000). Засн. і голова Міжнар. т-ва ім. М. Грушевського (ств. 1992). Засн. (1963) і незмінний гол. ред. ж. «Український історик»; фундатор і ред. наук. час. «Ethnic Forum» (Kent State University, 1980—96). 1964 — один із фундаторів Укр. істор. т-ва у США (з 1981 — голова). Віце-президент і голова Комісії з дослідів укр. імміграції Української вільної академії наук у США та з 1992 — голова Істор. секції УВАН. Голова Світ. наук. ради при Світовому конгресі вільних українців (1983— 89 та з 1999). Один із засн. і голова Українського генеалогічного і геральдичного товариства (заст. голови 1963—90); засн. і голова Укр. бібліологічного ін-ту (1963— 80). Голова Академічної ради УНР в екзилі (1989—92); президент Амер. міжуніверситетської ради етнічних студій в шт. Огайо (1978—84); голова Славістичної сх.-європ. секції Амер. бібліотечної асоц. (1977—81). За заслуги в розвитку укр. науки нагороджений дипломом лауреата премії ім. М.Грушевського (Президія НТШ, 1994); медаллю св. Володимира (Світ. конгрес вільних українців, 1993). Почесний акад. Нац. ун-ту «Острозька академія» (з 1999); почесний д-р Чернівецького нац. ун-ту ім. Ю. Федьковича (від 2002).
Тв.: Остап Грицай: Життя і творчість. Клівленд, 1960; Проблема зв’язків Англії з Україною за часів Б. Хмельницького. Лондон, 1960; Андрій Войнаровський: Iсторичний нарис. Мюнхен, 1962; History of Early Ukrainian Printing, 1491—1600. Denver, 1962; Iсторія українського раннього друкарства, 1491—1600. Чикаго—Денвер, 1963; Князь Дмитро Вишневецький. Мюнхен, 1964; Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, 1892—1930. Мюнхен, 1970; Habssburgs and Zaporozhian Cossacks: The Diary of Erich Lassota von Steblau 1594. Littleton, 1975; Slavic Ethnic Libraries, Museums and Archives in the United States. Chicago, 1980; Дмитро Дорошенко. Мюнхен, 1983; Найвидатніший історик України Михайло Грушевський, 1866—1934: У 50-ліття смерті. Мюнхен, 1985; Силуети епох: Дмитро Вишневецький, Михайло Грушевський: Iсторичні розвідки. Дрогобич, 1992; Олександер Петрович Оглоблин, 1899—1992: Біографічна студія. Нью-Йорк — Торонто — К., 1994; Михайло Грушевський: історик і будівничий нації: Статті і матеріяли. НьюЙорк — К. — Торонто, 1995; Грушевськознавство: Генеза й історичний розвиток: Статті і матеріали. К. — Львів — Париж — Нью-Йорк — Торонто, 1998; Mykhailo Hrushevsky: UkrainianRussian Confrontation in Historiography. Toronto — New York — Munich, 1998; Українське історичне товариство: 1965—2000. Чернівці, 2000. Літ.: Любомир Винар: Біобібліографічний покажчик (1950—1997). Львів — К. — Париж — Нью-Йорк — Торонто, 1998; На службі Кліо: Збірник наукових праць на пошану Любомира Романа Винара з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. К. — НьюЙорк — Торонто — Париж — Львів, 2000. О.С. Рубльов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Винар Любомир Роман» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
