ВИДУБИЧI — урочище на пд. околиці Києва. За літописом, назва походить від слова «видибати» — на цьому місці виплив дерев’яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро із Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. 1070—77 переяслав. кн. Всеволод Ярославич збудував у В. свою заміську резиденцію — Красний двір, а згодом, вже будучи вел. кн. київ., — Видубицький Свято-Михайлівський монастир. 1096 В. зазнали нападу половців, було спалено Красний двір. Неподалік Видубицького монастиря є давні Звіринецькі печери, виникнення яких датують 10 ст. Літ.: История Киева, т. 1. К., 1982. С.Б. Хведченя.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИДУБИЧI» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
