ВЕСЕЛОВСЬКИЙ Ярослав Iванович (псевд. і криптоніми: Я.В., Яв., Охрім Бодяк, Гіпопотам, Олег Сатир, Олег Сатр та ін.; 20.02.1881—26.10.1917) — громад., політ. та культ. діяч, публіцист, письменник, перекладач. За фахом — правник. Н. в с. Молодятин (нині село Коломийського р-ну Iвано-Франк. обл.). Закінчив юрид. ф-т Львів. ун-ту. З 1902 — ред. провідних часописів Галичини і Буковини: 1902—04 — «Поступ» (Коломия), 1904—06 — газ. «Буковина» (Чернівці). Від 1907 працював у Львові, в редакції газ. «Діло» (1910—11 — її гол. ред.), редагував також «Письмо з “Просвіти”», 1911—12 — ред. тижневика «Неділя». Друкувався в багатьох ін. періодичних вид. Галичини, зокрема в «Літературно-науковому вістнику». Упорядник і видавець зб. «Як судили Мирослава Січинського» (1909). 1914— 17 — референт укр. і рос. преси в МЗС Австро-Угорщини у Відні. Там підготував до друку календар «Просвіти» на 1915 рік, альманах «З кривавого року» (вийшов посмертно). Чл. президії Загальної української ради. Належав до Русько-української радикальної партії. Листувався з I.Франком, В.Стефаником, О.Маковеєм. Архів зберігається в ЦДIА України у Львові. П. у м. Віллішгоф поблизу Відня.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Веселовський Ярослав Iванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
