ВЕЛИЧКІВСЬКИЙ (Величко) Яків (кін. 17 ст. — після 1737) — церк., громад., політ. та освіт. діяч України. Очевидно, походив з козац.-старшинського роду Полтавського полку. У 1720-х рр. навч. в богословському класі Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). Після закінчення отримав посаду полтав. протопопа. Академічні знання допомогли йому стати чл. одного з духовних судів на Полтавщині. Невдовзі В. увійшов до першого складу спец. кодифікаційної комісії зі створення зводу писаних правових норм України, в якій працював впродовж 1728—35. Ця комісія підготувала визначну пам’ятку укр. правової думки 18 ст. «Права, за якими судиться малоросійский народ» (1743). 1736—37 викладав у Київ. акад. Подальша доля невідома. Літ.: Вишневский Д. Киевская академия в первой половине XVIII ст. К., 1903; Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина XVII— XVIII ст.). К., 1995. Т.В. Чухліб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЕЛИЧКІВСЬКИЙ ЯКІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
