ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ОРДЕН — держ. нагорода СРСР. Заснований 20 трав. 1942 Указом Президії ВР СРСР для нагородження осіб рядового і керівного складу Червоної армії (див. Радянська армія), ВМФ, військ НКВС, партизанів, які виявили в боях хоробрість, стійкість і мужність, своїми діями сприяли успіхові бойових операцій рад. військ проти гітлерівської агресії. В. в. в. о. мав два ступеня, що зумовлювалося конкретними бойовими заслугами. Перше нагородження відбулося 2 лип. 1942. В. в. в. о. 1-го ст. відзначено 9 воїнів артилер. дивізіону під командуванням капітана I.Криклія за мужність і героїзм у боях під Харковом. За подвиги в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 орденом 1-го ст. нагороджено бл. 350 тис., 2-го ст. — понад 1 млн воїнів Червоної армії та партизанів. Представлення до нагородження В. в. в. о. припинено Указом Президії ВР СРСР 15 жовт. 1947. Указом Президії ВР СРСР від 11 берез. 1985 орденом нагороджено активних учасників Другої світової війни.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ОРДЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
