ВАННОВСЬКИЙ Петро Семенович (06.12(24.11).1822—29(17).02. 1904) — рос. держ. і військ. діяч, генерал від інфантерії (1883). Н. в м. Київ. Закінчив 1-й Моск. кадетський корпус. Учасник Кримської війни 1853—1856 та російськотурецької війни 1877—1878. 1881— 98 — військ. міністр, од 1898 — чл. Держ. ради. Від 1901 — міністр нар. освіти. Тоді ж започаткував низку прогресивних перетворень у системі вищої та середньої освіти: дозволив сходки студентів, виборність старост курсів, організацію наук. та літ. гуртків, повернув до учбових закладів студентів, відданих у солдати. Очолив товариство з розроблення університетської реформи, скоротив викладання стародавніх мов у г-зіях. У квіт. 1902 звільнений з посади за власним бажанням. П. у м. Санкт-Петербург. Літ.: К юбилею военного министра генерал-адъютанта Ванновского. Материалы для биографии. СПб., 1890; Государственные деятели России XIX — начала ХХ в.: Биографический справочник. М., 1995. А.О. Буравченков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ванновський Петро Семенович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
