БУНД (з ідиш Bund — «союз») — заг. єврейс. робітн. союз у Литві, Польщі та Росії, одна з найстаріших політ. партій у Російській імперії. Заснований 1897 у Вільнюсі. 1898—1903 та 1906—12 входив до РСДРП на правах автономної орг-ції — самостійної при вирішенні питань, що стосувались єврейс. пролетаріату. Лідери: Р.Абрамович (Рейн), І.Айзенштадт, А.Кремер. У Росії налічувалося 32 орг-ції Б. заг. чисельністю 18 тис. осіб. Б. вів політ. роботу переважно в Україні (у Київ., Подільській та Волин. губ.), Білорусі та ін. зх. губерніях Росії. Лідери: О.Золотарьов, М.Лібер (Гольдман), А.Тьомкін. Після Лютневої революції 1917 Б. приєднався до партії меншовиків (див. Меншовизм), його лідери увійшли до її кер-ва. На VIII з’їзді (груд. 1917) партія виробила тактику боротьби з рад. владою. Б. входив до Білорус. ради, УЦР, до Комітету Української Центральної Ради та Генерального секретаріату Української Центральної Ради (М.Рафес, О.Золотарьов), Директорії. Б. негативно ставився до ідеї створення незалежної Укр. д-ви. Його представники в УЦР та Малій раді засуджували підготовку законів, спрямованих на встановлення держ. самостійності України, голосували проти III та IV Універсалів (див. Універсали Української Центральної Ради). 1918 в Б. виникли ліві групи, які виступали проти тактики боротьби з рад. владою. На поч. 1919 ліве крило оформилося в окрему партію, т. зв. комуніст. Б., яка у трав. 1919 разом з Об’єднаною єврейською соціалістичною робітничою партією утворила Єврейс. комуніст. спілку, що підтри-
М.Х. Бунге.
406 БУНДУР
мувала рад. владу. У берез. 1921 на конф. у Мінську (Білорусь) частина чл. Б. заявила про входження до РКП(б), решта емігрувала й продовжила свою політ. діяльність за кордоном. Друковані органи — «Голос робітника» (єврейс. мовою), «Вісник Бунда». О.Д. Бойко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУНД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
