БУКРИНСЬКИЙ ПЛАЦДАРМ 1943 — ділянка на правому березі Дніпра біля с. Великий Букрин (нині село Миронівського р-ну Київ. обл.), за 80 км на пд. від Києва, куди висадився десант військ Воронезького фронту (команд. ген. армії М.Ватутін) під час битви за Дніпро 1943 та операції з визволення Києва. Першими форсували Дніпро 22 верес. частини 40-ї армії (ген.-полк. К.Москаленко) та 3-ї гвард. танк. армії (ген.-лейтенант П.Рибалко). В ході тижневих боїв з німцями, які з наступного дня безперервно атакували й обстрілювали плацдарм, десантники збільшили захоплену тер. до 11 км в ширину та 6 км у глибину. Тут зосередилися осн. сили 40-ї та 27-ї армій, 3-тя гвард. танк. армія. Вони двічі робили спробу наступу, але не мали успіху. Німці блокували Б.п., зосередивши проти нього 10 д-зій, з них п’ять танк. Тоді командування фронту, який з 20 жовт. став називатися Першим Українським фронтом, вдалося до надзвичайного маневру. Вночі таємно від німців танк. армію та кілька артилер. і піх. д-зій було переправлено назад на лівий берег Дніпра, перегруповано більш як за 110 км на пн. від Києва і там знову переправлено на правий берег Дніпра, на Лютізький плацдарм 1943. Ця операція, яка не має аналогів у воєн. історії, увінчалася повним успіхом. 1 листоп. 40-ва та 27-ма армії почали наступальні дії з Б.п., скували значні сили ворога і цим сприяли успіхові гол. сил Київської наступальної операції 1943, які завдали удару з Лютізького плацдарму.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУКРИНСЬКИЙ ПЛАЦДАРМ 1943» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
