БРЮЛЛОВ (Брюлов; до 1822 — Брюлло) Карл Павлович (12.12. 1799—23.06.1852) — живописець і педагог. Син скульптора П.Брюлла. Н. у м. Санкт-Петербург. З 9-ти років навч. в петерб. Акад. мист-в (закінчив 1821 з великою золотою медаллю). Протягом 1822— 35 працював у Німеччині, Італії та Греції. 1830—33 написав знамениту картину «Останній день Помпеї» (здобула золоту медаль Паризького Салону 1834, про неї, зокрема, захоплено відгукнувся М.Гоголь). 1835—36 мор. шляхом зі Стамбула до Одеси й далі через Україну повернувся додому. Із М.Глинкою та драматургом Н.Кукольником склав приятельську «братію трьох великих художників». Од 1836 — проф. петерб. Акад. мист-в (серед учнів — Д.Безперчий, А.Горонович, А.Мокрицький, І.Сошенко, Ф.Ткаченко). Серед його тв. — низка портретів сучасників, у т. ч. В.Жуковського (цей твір відіграв вирішальну роль при викупі Т.Шевченка з кріпацтва: необхідні кошти вдалося зібрати на лотерейному розіграші полотна в царській родині). Шевченко 7 трав. (25 квіт.) 1838 на квартирі у Б. отримав відпускну на волю; ставши учнем Б., часто в нього гостював; 1839 був присутній на вінчанні Б. з Емілією Тімм у петерб. лютеранській церкві; спільно з Б. 1841 ілюстрував зб. «Сто русских литераторов». Взимку 1847—48 Б. тяжко захворів. Від 1849 мешкав і лікувався за кордоном. П. у м. Марчано (Італія). Літ.: Мокрицкий А. Воспоминания о Брюллове. «Отечественные записки»
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БРЮЛЛОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
