БРОНЕВСЬКИЙ Мартин (р. н. невід. — після 07.12.1650) — польс. шляхтич, діяч протестантського руху (див. Протестантизм), належав до общини «чеських братів». На запрошення кн. В.-К.Острозького став активним діячем літ.-освіт. гуртка. Мав володіння у Київ., Волин., Брацлав. та Черніг. воєводствах. Як представник кн. Острозького брав участь у Торунському протестантському з’їзді (1595), а також Віленському з’їзді (1599), де обговорювалися проблеми єднання православних (див. Православ’я) та протестантів у Речі Посполитій у зв’язку з наступом Контрреформації. Підтримав рокош М.Зебжидовського, викликаний прокатол. політикою короля Сигізмунда III Ваза. Послідовний борець проти католицизму, підтримував контакти з константиноп. патріархом Кирилом Лукарісом та александрійським Мелетієм Пігасом. Вважається ймовірним автором полемічного тв. «Апокрисис». Літ.: Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576— 1636). К., 1990; Bylinski J. Marcin Broniewski — trybun szlachty wielkopolskiej z czasоw Zygmunda III. Wrocіaw, 1994. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Броневський Мартин» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
