БОРОДІН Олексій Артемович С.В. Бородаєвський. (18.02.1908—19.05.1995) — історик. Засл. діяч н. УРСР, д-р істор. н. (1967), проф. Н. в с. Піски, (нині село Козельщинського р-ну Полтав. обл.). Трудову діяльність розпочав наймитом, потім — голова районного комітету незаможних селян, перебував на політроботі в Червоній армії (див. Радянська армія). 1933—36 навч. в Харків. комуніст. ун-ті і одночасно викладав історію у вузах. 1936— 37 — аспірант Інституту червоної професури при ВУЦВК. У жовт. 1937 — зав. сектору к-ри Управлін- В.З. Бородай. ня справами РНК УРСР. 1938—40 був репресований і перебував в ув’язненні без пред’явлення обвинувачення. Після звільнення працював викл. у вузах. 1949 закінчив аспірантуру Акад. сусп. наук при ЦК КПРС і захистив канд. дис. Від 1956 — зав. каф-ри Київ. ун-ту. Автор понад 80 праць. Виняткову увагу приділяв вихованню викладацьких кадрів. Під його наук. кер-вом підготовлено понад 60 д-рів та канд. істор. наук. Працював радником з питань ВШ в Пекінському ун-ті, читав М.М. Бородай. курси, лекції у вузах Корейської Нар.-Демократ. Республіки, Польщі, Югославії, Чехословаччини. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції. П. у м. Київ. Л.А. Шевченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бородін Олексій Артемович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
