БОРОДАЄВСЬКИЙ Сергій Васильович (1870—1942) — теоретик та організатор кооп. руху в Україні, громад. діяч. Н. в м. Охтирка. Закінчив юрид. ф-т Харків. ун-ту. Співробітник від. дрібного кредиту Держ. банку, секретар С.-Петерб. від. Моск. к-ту сел. кооп. т-в, старший ревізор Управління дрібного кредиту, чл. міжнар. кооп. спілки, лектор Вищих комерційних курсів та Політех. ін-ту в Санкт-Петербурзі. Від 1910 — віце-дир., дир. департ. торгівлі Мін-ва торгівлі й пром-сті, чл. Центр. к-ту ощадно-кредитних т-в (1910—17). 1918 — товариш міністра торгівлі й пром-сті Української Держави. За часів Директорії УНР виконував урядові доручення (1919 організував та очолив в Одесі Всеукр. об-ня вироб. кооперативів). 1919 змушений емігрувати спочатку до Стамбула, а потім до Парижа (Франція). На еміграції (1921— 22) читав лекції з історії й теорії кооперації в Міжнар. акад. в Брюсселі (Бельгія), а також у Паризькому ун-ті (Сорбонна). Проф. Української господарської академії в Подєбрадах, Укр. тех.-госп. інту, Українського вільного університету в Празі (1931— 42; обидва — Чехія). Учасник багатьох міжнар. з’їздів з питань кооперації. Автор ґрунтовних праць з історії й теорії кооп. руху: «Історія кооперативного кредиту» (1923), «Історія кооперації» (1924), «Теорія і практика кооперативного кредиту» (1925), «Принципи кооперативного кредиту» (1927, всі — Прага) та понад 500 фахових статей різними мовами, що видані у 22 країнах світу. П. у м. Прага. Літ.: Науковий збірник Українського Вільного університету в Празі, т. 3. Прага, 1942; Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк, 1964; Українські кооператори. Львів, 1999. В.І. Марочко.
кого Союзу 1941—1945. Н. в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). 1947—53 навч. в Київ. худож. ін-ті у М.Лисенка. Осн. тв.: композиції «Юність» (1951), «Іван Богун» (1954), «Леся Українка», «Земля моя» (обидві — 1951), «Пам’яті товариша» (1974), «Вічна слава героям» (1975); пам’ятники: М.Щорсу в Києві (1954, у співавт.), партизанам-ковпаківцям у м. Яремча (1967), Т.Шевченкові в Арров-парку (м. НьюЙорк, США, 1970), монумент Батьківщині-матері меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945» (1981), пам’ятник засновникам Києва (1982) та ін. 1966—73 — ректор Київ. худож. ін-ту (з 1971 — проф.). 1968—80 — голова Спілки художників УРСР. Депутат ВР УРСР 9-го скликання. Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора та ін. відзнаками. Літ.: Лобановський Б.Б. Василь Захарович Бородай. К., 1964; Фогель З. В.З.Бородай. М., 1968. Л.І. Ткачова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бородаэвський Сергій Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
