БОРОВИКОВСЬКИЙ Володимир Лукич (04.08(24.07).1757—18(06). 04.1825) — живописець-портретист, іконописець, мініатюрист. Значковий товариш Миргородського полку. Н. в м. Миргород в козац.-старшинській родині. Перші уроки малювання одержав від батька-іконописця. У подальшому його вчителями в техніці живопису були австрійс. живописці І.Б.Лампі Старший, І.Б.Лампі Молодший та відомий укр. портретист 18 ст. Д.Левицький. Ранній період творчості Б. тісно пов’язаний з Україною. Зокрема, на ПоД. Боровик. лтавщині він виконав багато розписів на реліг. сюжети, писав портрети козац. старшини. Творчість живописця привернула до себе увагу імп. Катерини II під час її подорожі на Пд. України, і 1788 його запрошено до Санкт-Петербурга. За серію парадних та ліричних портретів 1795 став акад., а 1802 — радником петерб. Акад. мист-в. Пензлю Б. належать бл. 200 портретів його сучасників, а також тв. на істор., реліг. та побутові сюжети, виконані в стилі класицизму. М. Боровик. П. у м. С.-Петербург. В.М. Матях.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Боровиковський Володимир Лукич» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
