БОЛГАРИ ДУНАЙСЬКІ — середньовічна народність на Балканському п-ові. Склалася шляхом асиміляції прибулих тюркомовних праболг. племен з слов’ян. племінними об’єднаннями в Подунав’ї. З часом тут утворилося т. зв. Перше Болг. царство (бл. 680—1018), до складу якого входило також межиріччя Пруту (прит. Дунаю) і Дністра. Перше Болг. царство було тісно пов’язане з Київською Руссю культ. і торг. зв’язками. В 2-й пол. 10 ст. рус. кн. Святослав Ігоревич на короткий час приєднав до своїх володінь Сх. Болгарію, але зазнав невдачі в боротьбі з візант. імп. Іоанном Цімісхієм. У суперництві з Візантією Болг. царство поступово втратило незалежність (1018). 1187 відродилося т. зв. Друге Болг. царство (1187—1396), яке в 14—15 ст. було завойоване Османською імперією. З Б. д. пов’язане утворення сучасних болг. і македонського етносів. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОЛГАРИ ДУНАЙСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
