БОЖКО Юхим (1885—січ. 1920) — укр. військ. діяч, один з кер. повстанського руху. Учасник Першої світової війни, підполковник рос. армії. В період Української Держави — організатор і кер. повстанського формування «Запорізька Січ» на Катеринославщині. Став на бік Директорії під час протигетьманського повстання 1918. Наприкінці 1918 — поч. 1919 провадив активні бойові дії проти більшовицьких військ у р-ні Катеринослава (нині Дніпропетровськ). 1919 — отаман 2-ї Січової д-зії в складі Запорізького корпусу Армії УНР (1 тис. вояків, 12 гармат). У лип. 1919 д-зія увійшла до складу військ. групи отамана Ю.Тютюнника. Під час боїв за м. Жмеринка в серп. 1919 був заарештований за невиконання наказів і порушення дисципліни, а д-зія переформована. Загинув у сутичці з отаманом Гайдамацької бригади О.Волохом, який перейшов на бік більшовиків, у січ. 1920. Літ.: Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.). Львів, 1992; Удовиченко О.І. Україна у війні за державність. К., 1995. О.Д. Бойко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Божко Юхим» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
