БОБРОВСЬКИЙ Борис Павлович (07.01.1868—лют.1918) — військ. діяч, генерал-поручник Армії Української Народної Республіки. Н. на Полтавщині. Закінчив Полтав. кадетський корпус (1885), 1-ше Павловське військ. уч-ще (1886), Імператорську військ. акад. у Санкт-Петербурзі (1893). Учасник російсько-японської війни 1904— 1905. У роки Першої світової війни — на Пн.-Зх. фронті, нач. штабу Двінського військ. округу. З утворенням Української Центральної Ради навесні 1917 організував і очолив Укр. військ. громаду в Двінську (нині м. Даугавпілс в Латвії), сприяв формуванню укр. частин для УЦР. Після Жовтневої революції 1917 прибув до Києва, в листоп. очолив утворений Генштаб. Під його кер-вом розроблено проект організації Армії УНР, її вищого кер-ва, укладалися закони про постійне військо, статути, однострої і військ. відзнаки. Розроблено проекти формування Київ., Харків. та Одес. військ. округів. Під час захоплення Києва більшовицькими військами М.Му-
равйова на поч. лют. 1918 потрапив у полон і був розстріляний. Літ.: Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917—1921 роки. К., 1995; Колянчук О. та ін. Генералітет українських визвольних змагань. Львів, 1995; Голубко В. Армія Української Народної Республіки. Львів, 1997. К.Є. Науменко.
Дніпра), б’ючись з ординцями на боці війська вел. кн. литов. Вітовта. Літ.: Puzyna J. Koriat i Koriatowicze oraz sprawa podolska. В кн.: Ateneum Wilenskie, r. 4. Wilno, 1936; Веселовский С.Б. Исследования по истории класса служилых землевладельцев. М., 1969. Ф.М. Шабульдо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бобровський Борис Павлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
