БІЛЯНСЬКИЙ Петро (1736— 29.05.1798) — греко-катол. священик, львів. єпископ (1779—98). Перший представник білого (мирського) духовенства на Львів. єпископській каф-рі. Його призначення було наслідком церк. політики австрійс. освіченого абсолютизму. Б. досяг істотного поліпшення статусу греко-катол. церкви (див. Українська греко-католицька церква), зокрема повної рівності з римо-катол. церквою в Галичині (декрет від 13 жовт. 1782) та запровадження укр. мови в «Studium Ruthenum» та церк. проповідях у роки правління імп. Йосифа II (1765—90). 1790 Б. звернувся з петицією до наступника Йосифа II імп. Леопольда II (1790—
92) із проханням підтвердити рівність обох обрядів катол. церкви (була офіційно підтверджена 8 лип. 1790), утворити Галицьку митрополію, ввести початкове навчання укр. мовою під опікою церкви, відновити деякі монастирі та інше. Літ.: Pelesz J. Geschichte der Union der ruthenischen Kirche mit Rom, bd. 2. Wьrzburg—Wien, 1881. І.-П. Химка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Білянський Петро» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
