БІЛОГРУД Григорій (р. н. і р. с. невід.) — уман. полк., дипломат Укр. козац. д-ви 2-ї пол. 17 ст. Н., імовірно, в с. Бабанка (нині с-ще міськ. типу Уманського р-ну Черкас. обл.). У 2-й пол. 50-х рр. 17 ст. став бабанським сотником Уманського полку. 2 трав. 1659 присягав на вірність умовам Гадяцького договору 1658 у Варшаві, підписався під статтями Чуднівського договору 1660. Від 1665 — уман. полк. 18 серп. присягнув на вірність гетьману П.Дорошенку. Відіграв важливу роль у розгромі польс. війська під Браїловим (див.: Браїлівська битва 1666). Влітку наступного року здійснив розвідувальний рейд у Галичину. Наприкінці серп. 1668 разом із Л.Брускевичем виїхав до Стамбула вести переговори про умови прийняття протекції Османської імперії. У 1-й пол. 1670 знову двічі відвідував столицю Осман. імперії, добиваючись відокремлення козац. України від Польщі по етнічному кордонові розселення українців, стримування ворожих дій щодо України з боку Кримського ханства та надання Україні військ. допомоги. Розчарувавшись у турец. протекції, разом з ін. правобереж. полковниками брав участь у серед. берез. 1674 в роботі Переяслав. ради, яка обрала гетьманом «обох сторін Дніпра» І.Самойловича. Для обстоювання інтересів правобереж. гетьманства у складі посольства виїздив до Москви. Подальша доля невідома. Літ.: Костомаров Н.И. Руина. В кн.: Костомаров Н.И. Собрание сочинений: Исторические монографии и исследования, кн. 6, т. 15. СПб., 1905; Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльності. Нью-Йорк, 1985; Крикун М. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року і відповідь короля Яна Казимира на неї. «Україна модерна», 1999, число 2—3. В.С. Степанков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Білогруд Григорій (р. н. і р. с. невід.)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
