БІБЛІОТЕКА ДЕРЖАВНА ІСТОРИЧНА УКРАЇНИ, Державна історична бібліотека України — книгосховище істор. книги, центр бібліографічної роботи з питань краєзнавства історичного. Заснована 1939 на базі книжкових фондів київ. Істор. та Антиреліг. музеїв. Під час гітлерівської окупації Києва будинок б-ки було зруйновано. У лип. 1952 відновила свою роботу. Міститься на тер. КиєвоПечерського історико-культурного заповідника. Осн. функції: бібліотечне обслуговування нас., депозитарій істор. літ., організаційно-методична допомога б-кам України та координація діяльності з питань бібліографії в галузі істор. краєзнавства. Фонд складає понад 750 тис. прим. укр., рос., англ., нім., франц., польс. та ін. мовами, у т.ч. палеотипи, колекції книг кириличного друку 16—17 ст., книг гражданського друку 18— 19 ст., рос. сатиричної періодики 1905— 07, літ. з історії мист-ва, а також мікрофільми та мікрофіші. Бібліографічні картотеки б-ки: іноз. літ. за місцем видання (15— 17 ст.), стародруків за друкарнями (до 1825), зведена картотека матеріалів з історії міст і сіл України (з 19 ст.). Бібліографічні вид. б-ки
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БІБЛІОТЕКА ДЕРЖАВНА ІСТОРИЧНА УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
