БИЛИНИ (старини) — жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого Б. прославляють подвиги нар. героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та кн. Володимиром Святославичем. Гол. центри билинного епосу — Київ, Чернігів, Галич (давній) і Новгород Великий. Б. мають реальну істор. основу, прототипами героїв могли бути реальні істор. особистості, сюжети із життя яких протягом тривалого часу обросли надзвичайними дивними рисами. Найбільш популярними були Б. про Іллю Муромця, Добриню Нікітича та Альошу Поповича. Більшість Б. була записана в кін. 18—19 ст. на пн. Росії, в Україні билинні сюжети збереглися в ін. фольклорних жанрах. Зокрема, відомі укр. нар. казки про Іллю Муромця, думи про Олексія Поповича, пісні про Джурила. Літ.: Миллер О.Ф. Илья Муромец и богатырство киевское. СПб., 1869; Астахова А.М. Былины: Итоги и проблемы изучения. М., 1966; Азбелев С.Н. Историзм былин и специфика фольклора. Л., 1982; Калугин В.И. Струны рокотаху...: Очерки о русском фольклоре. М., 1992. С.Б. Хведченя.
село Обухівського р-ну Київ. обл.) до Великої Мотовилівки (нині село Фастівського р-ну Київ. обл.), підтримав повсталих однополчан. Контужений 15(03) січ. 1826. Могильовським судом 1-ї армії засуджений до страти, згодом за царською конфірмацією засланий на каторгу. Після здійсненої над ним у м. Острог громадян. страти (13(01) серп. 1826) мав рушити з етапом до Сибіру, проте дорогою занедужав, до 17(05) верес. утримувався в київ. в’язниці. Надалі відправлений під вартою пішки до Москви (де знову довго хворів) і 1827 — до Іркутська, куди дістався влітку 1828, з верес. того ж року покарання відбував у Читинському острозі, з осені 1830 — Петровському заводі (нині м. Петровськ-Забайкальський Читинської обл., РФ). Від 1839 — на поселенні в с. Хомутово Кудинської волості Іркутської губ., від 1850 — у с. Муханово Баргузинського пов. цієї ж губ. Амністований Олександром II 1856. Проживав у м. Київ та Подільській губернії. Товаришував із С.Трубецьким. Спогади Б. використав Ф.Вадковський в оповідці «Белая Церковь». Літ.: Восстание декабристов: Материалы, т. 8. Л., 1925; Те саме, т.6. М.—Л., 1929; Нечкина М.В. Движение декабристов, т. 2. М., 1955; В потомках ваше племя оживет. Иркутск, 1986; Трубецкой С.П. Материалы о жизни и революционной деятельности, т. 2. Иркутск, 1987. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БИЛИНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
