БЕЗКРОВНИЙ Кузьма Якимович (1876—1937) — укр. громад. і політ. діяч, економіст. Н. в станиці Ахтирська (нині смт Ахтирський Краснодарського краю, РФ). Нащадок отамана Чорноморського козацького війська О.Безкровного (1780—1837). Голова кубанської делегації на відкритті пам’ятника І.Котляревському в Полтаві (1903). Чл. кубанського від-ня РУП (1900) і підпільної Укр. ради, один із засн. Укр. кредитового т-ва в Харкові. Від 1917 — чл. Кубанської військ. ради (згодом Кубанська крайова рада), Законодавчої ради. Вивів Кубань з церк. підпорядкування Ставропольської єпархії, заснував Кубанську єпархію. Один з ініціаторів створення Кубанської Народної Республіки і проголошення її конституції, прийняття резолюції про об’єднання Кубані й України на федеративних засадах (січ.—лют. 1918). Був чл. кубанської делегації до гетьмана П.Скоропадського (лип. 1918), яка уклала таємний договір про об’єднання Кубані й Української Держави. Займав у кубанському уряді посаду міністра внутр. справ (1919). Від 1920 — на еміграції. 1923 — дир. укр. шк. для інтернованих українців в м. Юзефов (Чехія), пізніше — проф. Української господарської академії в Подєбрадах (Чехія), видавець час. «Кубанський край», автор численних статей, підручників і спогадів, які були видані Українським науковим інститутом у Варшаві. П. у м. Прага (Чехія). Літ.: Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані, т. 1. Прага, 1925; Іванис В. Стежками життя, кн. 1—4. Новий Ульм, 1958—62; Його ж. Боротьба Кубані за незалежність.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Безкровний Кузьма Якимович (1876—1937)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
