БАХТІН Іван Іванович (1755 або 1756—26(14).04.1818) — військовик, урядовець, письменник. Дійсний статський радник (1803). Кавалер ордена св. Анни 1-го ст. (1806). Почесний чл. Харків. ун-ту (1809) і Філотех. т-ва (1815). Із дворян. 1772 вступив до армії сержантом, брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1774. 1776 пішов у відставку в чині підпоручика артилерії. Від 1782 — на цивільній службі в різних губерніях. 1797 — радник Експедиції держ. рахунків. Виконував персональні доручення імп. Олександра I, розслідуючи фінансові зловживання поміщиків. 1803—14 — губернатор Слобідської України. Сприяв утворенню Харків. ун-ту. 1814 обраний зовн. чл. Харків. т-ва наук (1817 став дійсним чл.). У рос. періодиці дебютував 1786 поет. добіркою на сторінках петерб. ж. «Лекарство от скуки и забот». Оригінальні твори (у т. ч. — антикріпосницької спрямованості) та переклади з франц. вміщено в тобольському місячнику «Иртыш, превращающийся в Иппокрену» (1789—91). 1810 надрукував вірші в час. «Русский вестник». 1811 виступив у ж. «Вестник Европы» з листом про власну п’єсу «Ревнивый», написану 1795 і поставлену харків. театром з благодійною метою. Співробітничав у час. «Дух журналов» (1816—17). 1816 у Санкт-Петербурзі видав свої кн.: «И я автор, или Разные мелкие стихотворения», «Ревнивый, драма в пяти действиях», «Вдохновенные идеи» (містить автобіографічні дані). П. у м. С.-Петербург.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бахтін Іван Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
