«БАТАЛЬЙОН РІББЕНТРОПА» 1941—1944 — батальйон особливого призначення військ СС, ств. при МЗС Німеччини з ініціативи рейхсміністра Й.Ріббентропа, який був його шефом. Командир батальйону — штурмбанфюрер СС Кюнсберг. Завданням «Б.Р.» було після окупації великих міст захоплювати культ. та істор. цінності, б-ки, документацію наук. установ, архів. фонди тощо і відправляти їх як «трофеї» до Німеччини. На тер. України діяла 4-та рота «Б.Р». Найбільших збитків зазнав Київ, де було пограбовано б-ку АН УРСР, Києво-Печерську лавру, музеї Укр. образотворчого мист-ва, Рос. мист-ва, Зх. та Сх. мист-в, Центр. музей Т.Шевченка, вивезено унікальні древні хроніки Сходу, рус. літописи, першодруки I.Федорова, грамоти рос. царів та універсали укр. гетьманів, нумізматичні колекції, колекції старовинної зброї, твори I.Рєпіна, В.Верещагіна, М.Ге, I.Айвазовського, I.Шишкіна та ін. У Харкові з картинної галереї вивезено кілька сотень картин і творів скульптури, а з б-ки ім. В.Короленка — багатотисячний фонд цінної літератури. Багато цінностей привласнювалося службовцями «Б.Р.», а також чиновниками окупаційної адміністрації, офіцерами й солдатами вермахту. М.В. Коваль.
Мав 6 сотень, в яких було 1410 вояків (згодом сформована 7-ма сотня). Командантом був майор Ватерфліт, офіцерський корпус складався з німців (переважно на вищих посадах) і українців (переважно на нижчих посадах). На поч. трав. 1849 батальйон проходив навч. збір у Львові. Викладання правил військ. служби відбувалось укр. мовою. Однострій (уніформа) мав елементи нар. одягу. В його спорядженні брали участь чл. місц. єврейс. громади. Вживалися заходи щодо створення батальйонного муз. гурту та встановлення власного прапора, для якого мати імператора Софія пожертвувала темносиню шовкову стрічку. Особовий склад брав участь у нар. святі у Львові з нагоди 1-ї річниці скасування панщини 15 трав. 1849. Офіцерський корпус 8 черв. побував на прийомі в ГРР. 6 верес. 1849 батальйон вирушив зі Львова до Угорщини, де перебував до кін. груд., беручи участь у підтриманні громад. порядку, а 3 січ. 1850, під час повернення до Перемишля (нині м. Пшемисль, Польща), був розформований, оскільки після придушення угор. повстання потреба в його допомозі відпала. Літ.: Кревецький І. Батальйон руських гірських стрільців 1849—1850. «ЗНТШ», 1912, т. 107; Щурат В. Галицько-українські стрільці 1848 р. «Свобода», 1915, 25 черв. Ф.І. Стеблій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««БАТАЛЬЙОН РІББЕНТРОПА» 1941—1944» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
