БАРИШНИЦТВО — посередницькі торг. послуги. В Україні розвинулося за умов панування торг. складського права, що забороняло приїжджим купцям торгівлю між собою і гарантувало місц. жителям право на надання торг. послуг купецтву, яке прибуло в дану місцевість. Баришники обслуговували велику, насамперед міжнар., торгівлю, допомагали в організації продажу товарів, привезених іноземцями в Україну, а також закупівель товарів на експорт, перебували під юрисдикцією міськ. урядів. Баришницькі послуги, як правило, оплачувалися четвертиною прибутку — «баришем». Відомі спроби монополізації баришницького промислу, зокрема, в Ніжині на поч. 18 ст. О.Ф. Сидоренко.
192 БАРКЛАЙ
чість» (1968), «Земля садівничих: Есе», т. 1—2 (1977); п’єси «Господар міста» та ін. Перекладав укр. мовою твори Данте і В.Шекспіра (1969). У драм. поемі «Кавказ» (1950) передбачив розвал СРСР, а в ліричній поемі «Апостоли» — відродження християнства в Україні. Послідовник і проповідник християн. філософії і моралі, стояв осторонь від сусп.-політ. справ укр. громади. За бажанням Б. і при сприянні мецената М.Коця частину архіву митця 27 трав. 1996 передано відділу рукописів Ін-ту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. П. у м. Ліберті (шт. НьюЙорк, США). Тв.: Жовтий князь. К., 1991; Лірник. К., 1992; Океан. К., 1992; Спокутеник і ключі землі. К., 1992; Судний степ. К., 1992; Душі едемітів. К., 1994. Літ.: Полтава Л. Тріумф українського роману у Франції. «Визвольний шлях», 1982, № 7; Салига Т. У космічній гармонії: Про В.Барку. «Дзвін», 1990, № 9; Ковалів Ю. Василь Барка. «Слово і час», 1992, № 2; Роман и жизнь: Материалы научно-теоретической конференции по роману В.Барки «Желтый князь». Краснодар, 1994; Крикуненко В. Міст до Атлантиди. «Дніпро», 1994, № 5/6; Ковальчук О.Г. Голгофа України: «Жовтий князь» В.Барки та «Сад Гетсиманський» І.Багряного. Ніжин, 1995; Архів Василя Барки в Києві. «Слово і час», 1996, № 8/9; Мовчан Р. Роман В.Барки «Жовтий князь». «Українська мова і література в школі», 1998, № 1; Пушков В. Страдницька доля Василя Барки. «Слово і час», 2000, № 9. Г.П. Герасимова.
М.Б. Барклай-де-Толлі.
нокоманд. на першому етапі війни, зірвав плани Наполеона I блискавично виграти кампанію. У Бородінській битві 1812 командував правим флангом і центром рос. військ, виявивши полководницьку майстерність і особисту хоробрість. 1813 — команд. 3-ю армією, невдовзі після смерті М.Кутузова призначений головнокоманд. рос.-прусськими військами. Виграв битву з французами під Кульмом (нині м. Хомутець, Чехія), за що був нагороджений орденом св. Георгія 1-го ст. Відзначився у Битві народів під Лейпцигом 16—19(04—07) жовт. 1813. За заслуги у цій битві одержав титул графа, за взяття Парижа — чин генерал-фельдмаршала і титул князя. Кавалер багатьох орденів Російської імперії і європ. країн. П. по дорозі на нім. мінеральні води у м. Iнстербург (нині м. Черняховськ Калінінградської обл., РФ). Літ.: Бантыш-Каменский Д.Н. Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов, ч. 3. СПб., 1840; Тарле Е.В. Нашествие Наполеона на Россию. 1812 год. В кн: Тарле Е.В. Сочинения, т. 7. М., 1959; Балязин В.Н. Фельдмаршал Михаил Богданович Барклай-де-Толли: Жизнь и полководческая деятельность. М., 1990. В.О. Нерод.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАРИШНИЦТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
