АХМАТ — центр. постать літописного оповідання про події, що відбувалися між 1287—91 у Посейм’ї, на тер. давньої Чернігівщини (у літописах фігурує під 1283—84). А. порядкував у Курському князівстві, відкупивши в Золотій Орді право збору данини з місц. нас. Крім того, заснував дві слободи на землях рильсько-воргольського кн. Олега, котрі й стали причиною кривавого конфлікту між А. і місц. князями. Оповідь про нього, складена невдовзі після зазначених подій, є унікальним за своєю інформативністю джерелом на тлі заг. відсутності відомостей про те, що відбувалося на укр. землях за монголо-татар. доби.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АХМАТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
