АРХІПРЕСВІТЕР (від грец. Ьсчйрсеувэфеспт — старший, старійшина) — старший пресвітер (священнослужитель) в християн. церк. ієрархії. Після собору в Турі 576 А. стали називати також настоятеля сільс. хрестильної церкви. Від 9 ст. А. називають деканами. Вони призначали і контролювали місц. духовенство, скликали єпархіальні собори, провадили візитації, надсилали скарги єпископові або архідияконові, мали деякі суд. повноваження. Від 14 ст. А. кафедрального собору — пом. єпископа під час відправи, а за відсутності єпископа сам очолює богослужіння. Нині в католицизмі А. — синонім декана чи окружного вікарія, у православ’ї — благочинний.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АРХІПРЕСВІТЕР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
