АРХІВНІ ВИДАННЯ В УКРАЇНІ — публікації істор. джерел, зб. документів з історії соціальноекон., політ., культ. та мистецького життя укр. народу, здійснювані держ. архів. установами та рукописними від. б-к і музеїв за результатами проведення наук.-дослідних робіт. Систематичне вид. істор. джерел започатковано в Україні у 2-й пол. 19 ст. Серед вид. дорад. часів визначне місце посідає «Архив Юго-Западной России», що видавався в Києві протягом 1859—1914 Тимчасовою комісією з упорядкування давніх актів при київ., подільському та волин. генералгубернаторі. Петерб. археогр. комісія, ств. при Мін-ві нар. освіти, протягом 2-ї пол. 19 ст. також публікувала джерела та пам’ятки з історії України: «Акты Западной России» (СПб., 1846—53, т. 1—5), «Акты Южной и Западной России» (СПб., 1863—92, т. 1—15) та ін. З серед. 80-х рр. 19 ст. значних результатів у справі упорядкування та публікації арх. документів досягли губернські вчені архів. комісії, організовані з метою збирання та систематизації документальних матеріалів. Велика кількість архів. джерел, а також наук. статей з історії, теорії і практики архів. справи, джерелознавства, спец. істор. дисциплін була опубл. за рад. часів: в істор.-архівознавчих журналах «Архівна справа» (Харків, 1926— 31), «Радянський архів» (Харків, 1931—32), «Бюлетень Центрального архівного управління УСРР» (до 1932), «Архів Радянської України» (Харків, 1932—33), «Літопис революції» (Харків, 1922—33), неперіодичному зб. «Історичні джерела та їх використання» (Київ, 1964—68) та ін. Із 1947 видається наук.-інформаційний бюлетень «Архіви України».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АРХІВНІ ВИДАННЯ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
