АНТОНИЧ Богдан-Ігор (05.10. 1909—06.07.1937) — укр. поет. Н. в с. Новиця на Лемківщині (нині Польща) в сім’ї священика. 1928 закінчив г-зію. Мав неабияке музичне обдарування, добре грав на скрипці. Закінчив Львів. ун-т (1933). Автор поетичних зб. «Привітання життя» (1931), «Три перстені» (1934), «Книга Лева» (1936). Збірки «Зелена Євангелія» і «Ротації» видано 1938 посмертно. Автор лібрето опери «Довбуш», незакінченого роману «На тому березі», мистецтвознавчих статей «Монументальний реалізм» (1932), «Між змістом і формою» (бл. 1932), «Національне мистецтво» (1933). Більшості поезій А. властиве життєрадісне світовідчуття, вони позначені сміливими пошуками й різними впливами, зокрема імпресіонізму та імажинізму. Проте поезії А. не підпорядковані якомусь напрямові, вони завжди глибоко оригінальні й виявляють широкий тематичний діапазон лірика-філософа. А. збагатив укр. літ. монументальними образами космосу, океанічних стихій, картинами, в яких переплітаються фантастичні та реалістичні мотиви, філос. лірикою. П. у м. Львів. Похований на Янівському кладовищі. Тв.: Перстені молодості. Братислава, 1966; Пісня про незнищенність матерії. К., 1967; Поезії. К., 1989. Літ.: Павличко Д. Пісня про незнищенність матерії. В кн.: Антонич Б. Пісня про незнищенність матерії. К., 1967;
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Антонич Богдан-Ігор» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
