АНТИЧНА КУЛЬТУРА У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї. У Пн. Причорномор’ї антич. к-ра з’являється разом із прибулими сюди стародавніми греками. Згодом зазнала рим. впливу, ще пізніше — візант. Існувала від 2-ї пол. 7 ст. до н. е. до 1-ї чв. 6 ст. н. е. Відповідно до поділу антич. к-ри Середземномор’я в А.к. у П.П. виділяють 5 етапів розвитку: архаїчний (2-га пол. 7—1-ша чв. 5 ст. до н. е.); класичний — максимальний розвиток власне еллінських традицій (5—30-ті рр. 4 ст. до н. е.); елліністичний — формування греко-варварських традицій (30-ті рр. 4 — серед. 1 ст. до н. е.); рим. (серед. 1 ст. до н. е. — 70-ті рр. 4 ст. н. е.); пізньоантич. — проникнення візант. традицій (до 1-ї чв. 6 ст. н. е.). У духовній сфері А.к. у П.П. характеризується багатобожжям, наявністю письменності, лічби, розвитком філософії, д-ви та права, історії, музики, театру, драматургії, мист-ва, зокрема — арх-ри, скульптури, живопису, розписного керамічного посуду, торевтики (худож. обробки металу), коропластики та ін. Матеріальна к-ра представлена залишками міст — житлових кварталів, захисних споруд, храмів, вівтарів, некрополів, керамічної тари та посуду, розвиненими знаряддями праці для різноманітних ремесел: гончарного, будівельного, залізоробного, металообробного, ткацького, прядіння та ін. (Див. Античні автори, Античні держави Північного Причорномор’я, Античність.) Літ.: Археология УССР, т. 2, ч. 2. К., 1986. С.Д. Кржицький.
до н. е.). Берегова лінія Чорного м., гавані, грец. колонії й варварські поселення описані в антич. лоціях (периплах) псевдо-Скілака (4 ст. до н. е.), Арріана (2 ст. н. е.), Аноніма (5 ст. н. е.) і «Землеописах» Гекатея Мілетського (межа 6 і 5 ст. до н. е.), псевдо-Скімна (2 ст. до н. е.), Мели Помпонія (1 ст. н. е.). Розселення племен на тер. України на межі старої й нової ер і безліч давніх топонімів відомі нині з «Географії» Страбона і «Природничої історії» Плінія Старшого (1 ст. н. е.); «Географічний порадник» Птолемея та «Історія» Амміана Марцелліна висвітлюють етногр. картину Пн. Причорномор’я 1—4 ст. н. е. Флору і фауну Пн. Причорномор’я описали Феофраст в «Історії рослин» і Арістотель в «Історії тварин». Дія деяких трагедій і комедій афінських драматургів пов’язувалася з Пн. Причорномор’ям, напр., «Скіфів» Софокла, «Іфігенії в Тавриді» Евріпіда, «Скіфів і таврів» Антифана. Осн. джерело з політ. історії Боспорського царства 5—4 ст. до н. е. — Діодор Сіцілійський, який писав цей розділ своєї «Бібліотеки» за втраченими тв. місц. боспорських істориків. Екон. життя Боспора та його зв’язки з Афінами (Греція) в 4 ст. до н. е. відбились у промовах афінських ораторів Ісократа, Демосфена та Есхіна. Історія Боспора рим. доби фрагментарно відома за тв. Страбона і Таціта (1 ст. н. е.). Перший приділив значну увагу відносинам Боспора та Херсонеса Таврійського. Важливі, хоча й уривкові, відомості з історії Ольвії збереглися у Геродота, Діона Хрисостома і Макробія. Літ.: Латышев В.В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе, т. 1—3. СПб., 1893—1904; Скржинская М.В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. К., 1991. М.В. Скржинська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНТИЧНА КУЛЬТУРА У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
