АННА (р. н. невід. — 1011) — візант. царівна, дочка імп. Романа II і сестра Василія II Болгаробійця, дружина київ. кн. Володимира Святославича. Від шлюбу з А. у Володимира народилася дочка Марія Добронєга (див. Добронєга Володимирівна). Шлюбна церемонія відбулася 989 після того, як військо Володимира здійснило похід у Крим і здобуло гол. на п-ові візант. місто Корсунь (див. Херсонес Таврійський), щоб змусити імп. Василія II виконати свою обіцянку видати сестру за вел. київ. князя (адже перед тим надісланий Володимиром 6-тис. загін добірних воїнів допоміг Василію II придушити повстання проти нього на чолі з Вардою Фокою). Після здобуття Корсуня, за угодою з імп. Василієм II, Володимир охрестився і запровадив християнство в Київській Русі, а місто вернув Візантії як викуп за наречену. З іменем А. літ. традиція пов’язує поширення освіти, к-ри й храмового буд-ва на Русі. Висловлювалася думка, ніби родинні зв’язки А. з дружиною герм. імп. Оттона II могли сприяти зближенню Русі з Германією. Приїзд візантійської принцеси Анни до Києва. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. М.Ф. Котляр.
(1205) була регентом при неповнолітніх синах Данилові (див. Данило Галицький) і Васильку (див. Василько Романович). Боролася проти бунтівного галицького боярства (див. Галицькі бояри), яке противилося відновленню Галицько-Волинського князівства Романа, що розпалося після загибелі князя в Польщі. Пішла в монастир після досягнення Данилом 18-річчя (1219). Останній раз А. згадується в розповіді ГалицькоВолинського літопису про події 1253 як учасниця зібраної Данилом ради, на якій обговорювалася доцільність прийняття ним від рим. папи королів. титулу. Походження А. невідоме. Джерельно непідтвердженими залишаються гіпотези про знатне візант., навіть царське походження А. (М.Баумгартен, І.Граля). Більш імовірною є думка В.Пашуто, що А. походила з великого волин. боярства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Анна (р. н. невід. — 1011)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
