АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО ОРДЕН, Орден св. апостола Андрія Первозванного — нагорода і орденська корпорація в Рос. д-ві, заснована Петром I 1698. Як нагорода займав найвищу сходинку в системі рос. нагород. Мав знак ордена (носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях), а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед рос. підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут А.П.о. офіц. затверджено імп. Павлом I 5 квіт. 1797. Першим кавалером ордена став Ф.Головін — адмірал рос. флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобереж. України І.Мазепа. Після звістки про перехід І.Мазепи на бік Карла ХII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу. Від 1699 до 1916 А.П.о. нагороджено бл. 870 осіб. Серед них — відомі полководці та держ. діячі П.Багратіон, М.Кутузов, Г.Потьомкін, П.Румянцев-Задунайський, О.Суворов, Наполеон I, герцог А.Веллінгтон та ін. Від 1740 А.П.о. нагороджувалися всі новонароджені немовлята чол. статі в імператорській династії. Від 18 ст. нагороджений А.П.о. автоматично ставав кавалером Олександра Невського ордена, орденів Білого Орла, Анни 1-го ст., Станіслава 1-го ст. та отримував відзнаки цих орденів. Ордену належав собор св. Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі.
Свято А.П.о. — 30 листоп. У дореволюц. Росії знаки А.П.о. стали частиною військ. символіки. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд залишив А.П.о. у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 не відбувалося. Літ.: Исторический очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. СПб., 1891; Русские награды XVIII — начала ХХ в. М., 1977. В.Й. Бузало.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО ОРДЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
