АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ (р. н. невід. — бл. 1323) — князь галицько-волин., другий син Юрія Львовича і невідомої з джерел на ім’я дочки вел. кн. владимирського та тверського Ярослава Ярославича. Правив у князівстві разом із молодшим братом Левом Юрійовичем. Уперше згадується 1315 у грамоті краківського кн. Владислава I Локетека. А в грамоті 1316 А.Ю. і Лев називають себе князями Руської землі — Галичини й Волині. Історики (М.Грушевський) припускають, що від батька А.Ю. дістав Волин., а Лев — Галицьку землю. У пізньому литов.-рус. літописі (16 ст.) Лева, проте, названо луцьким князем. А.Ю. і Лев 1316 брали участь у боротьбі краківського і поморського князів проти магдебурзьких маркграфів. Були в союзних стосунках з прусськими лицарями, обіцяючи їм захист від татар. Литов.-рус. літописи 16 ст. розповідають, ніби А.Ю. і Лев (названі Володимиром Волинським і Левом Луцьким) загинули у війні з вел. кн. литов. Гедиміном. Історики скептично ставляться до цієї розповіді. Натомість Локетек у листі 1323 до Папи Іоанна XXII писав, що ці князі, котрі були захистом Польщі від татар, нещодавно загинули, ймовірно, у боротьбі з Золотою Ордою. А.Ю. і Лев були останніми представниками по чоловічій лінії династії Романовичів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
