АЛУШТА (давня назва Алустон) — місто респ. підпорядкування АР Крим. Розташов. на березі Чорного м., у долинах річок Улу-Узень і Демерджі, за 32 км від Ялти та за 45 км від Сімферополя. Нас. 34 тис. осіб (2001). Виникла 6 ст. у зв’язку з будвом фортеці Алустон за наказом візант. імп. Юстініана I. Алустон був одним з гол. вузлів оборонної системи, створеної візантійцями в районі Ангарського перевалу в Кримських горах для захисту своїх володінь від кочівників. В ході археол. розкопок були знайдені залишки церкви та середньовічного кладовища, які існували з 10 по 18 ст. По знайдених надгробках встановлено, що більшість нас. А. використовувала грец. мову. З 14 ст. А. була під владою генуезців, від 1475 — турків. За останніх місто перетворилося в невеличке поселення і до кін. 18 ст. залишалося с-щем. 1783 А. в складі Криму було приєднано до Російської імперії. В кін. 19 ст. А. стає курортом на Пд. березі Криму. Не змінюючи свого селищного вигляду, А. 1902 одержала статус міста. 1921—45 — у складі Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. Із 4 листоп. 1941 по 14 квіт. 1944 окупована гітлерівцями. З 1954 — у складі УРСР. Райцентр у 1-й пол.
1920-х рр. (до 1924) та 1930—64. Місто обласного підпорядкування з 1962, респ. — з 1991. А. — кліматичний курорт Пд. берега Криму, курортна зона містить 78 санаторно-курортних закладів (найбільші — «Крим», «Дубна», «Славутич»). Істор. пам’ятки: фортеця Алустон (6 ст.) з вежами (13—15 ст.), церкви Всіх крим. святих та Федора Стратилата (19 ст.).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АЛУШТА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
