Канцелярія Великого князівства Литовського, принаймні з часів Вітовта Кейстутовича, вела записи у спеціальні книги копій вихідних документів — дипломатичного листування, угод з сусідніми державами, інструкцій послам, різних надань, привілеїв до господарських і судових документів. Усі ці записи містять сотні імен представників династій Гедиміновичів і Рюриковичів, причому вони датовані і немає сумнівів у їх автентичності. Цей архів канцелярії Великого Князівства Литовського — т.з. Литовська метрика зберігся відносно непогано. За XIV-XVIII ст. залишилося майже 600 томів. Спочатку канцелярія і архів перебували у Тракайському замку, потім були перевезені у Вільнюс. Після анексії Литви архів було вивезено у Санкт-Петербург, ау 1887 р. — у Москву. Зараз ці документи зберігаються у РДАДА (ф. З 89). Менша частина документів зберігається у Головному Архіві давніх актів Польської Республіки (AGAD). Нам були доступними лише опубліковані частини цього архіву. Хоча з майже 600 книг видано не так багато, і при цьому вибирались документи переважно пов'язані з діяльністю великокнязівського уряду і його зносин з сусідніми державами, в число цих публікацій увійшли документи XIV-XVI ст., тобто того періоду, який для нашого дослідження найбільш цікавий (85; 57; 92; 155, т.20, 27, 30, 33; 256; 266; 267; 272, с.159-199). 3роблено також описи і дослідження цієї пам'ятки (145; 146; 400; 1872; 1579, с.69-94; 1581, с.11-31; 1580; 830; 832, с.7-9; 1877; 1878, s.55-85; 432, с. 12-15; 610, c. 158-184). З цих досліджень основний напрямок пошуків ми визначили завдяки праць С.Пташицького, М.Бережкова, М.Ковальського та Г.Боряка. Нами використані переважно Посольські книги, Книги данин і Книги переписів, менше Книги записів, судових справ і публічних справ. Частина з них вивчалася за мікрофотокопіями ЦДІА України у Києві (ф. КМФ-36). Волинська частина (найдавнішого з тих, що збереглися) перепису війська Великого Князівства Литовського з 1528 р. опублікована також.у «Архіві Сангушків» з іншого документу (201, t.3, s.323-325). Ця публікація збігається з публікацією С.Пташицького у РИБ (155, т.ЗЗ, стб. 183-188).У цілому, як генеалогічне джерело, ця пам'ятка вивчена дуже слабо і, майбутні пошуки, напевно, приведуть до багатьох уточнень. Видана також частина архіву канцелярій мазовецьких князів-т.з. Мазовецька метрика. Ми користувалися першими двома томами цього видання (книги 333-334 за 1417-1433 рр.), яке також містить матеріали з генеалогії литовських князів (270; 271). На наш погляд, подальше вивчення мазовецьких документів дозволить внести не тільки окремі уточнення в біографії Гедиміновичів, але і розкриє таку слабо вивчену проблему, як план розділу українсько-білоруських земель між короною, Михайлом Зигмунтовичем та мазовецькими князями, який виник у середині XV ст. З другої половини XIV ст. збереглися записи т.з. Коронної метрики, тобто книги копій вихідних документів королівських канцелярій. Найдавніша книга походить з 1447 р. За своїм складом ці книги схожі на книги Литовської і Мазовецької метрик. Коронна метрика багата матеріалами, що стосуються українських земель. Причому матеріали, пов'язані з територією Руського, Белзького і Подільського воєводств охоплюють період з середини XV ст., Волинського, Брацлавського і Київського воєводств - з 1569 р., Чернігівського - з 1618 р. У відповідності з Люблінською унією на території інкорпорованих у 1569 р. земель, мало діяти русько-литовське право і офіційною мовою залишалася українська (руська) мова. Це і зумовило виділення в коронній канцелярії спеціального «руського» відділення. Усі відомості по названих територіях вноси/шея в окремі книги, які склали т.з. Руську (Волинську) метрику. Більшість матеріалів Коронної метрики зберігається в AGAD. 28 книг з складу Руської метрики зберігаються в РДАДА у складі фонду Литовської метрики (ф.389, кн.191-220). Мікрофільми цих книг також є у ЦДІА України у Києві (ф.КМФ-36). Щеодна книга, яка охоплює період за 1609-1611 рр., знаходиться у Куршкській бібліотеці Польської АН. Поактовий опис перших п'яти книг Руської метрики виданий Г.Боряком та В.Страшком під редакцією М.Ковальського (94). Загальний огляд 28 книг, що зберігаються у РДАДА, зроблений С.Пташицьким (145, с.27-28,108-111). Комплексне вивчення Руської метрики та засади підготовки до її видання розроблені П.Кеннеді-Грімстед (1879, р.487-520; 1881, р.7-83; 794, с. 118-137; 795, с.52-62). Матеріали власне Коронної метрики з огляду уточнення князівських біографій не менш цікаві. Особливо Книги посольств (Libri legationum) та Книги записів (Libri inscriptionum). На жаль, вони були для нас і менш доступними. Ми користувалися реєстром документів і описами за 1447-1548 рр. та, частково за 548-1572 рр. за поблікаціями Е.Вєжбовського, І.Сулковської-Курасьової та В.Возьнякової (269; 42; 43; 247). Недостатнє використання матеріалів усіх названих метрик, на жаль, не могло не відбитися і на повноті самих досліджень. Автор залишає на майбутнє можливість доопрацювати своє дослідження на базі цих матеріалів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕТРИКИ ЛИТОВСЬКА, МАЗОВЕЦЬКА І КОРОННА» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
