Народне господарство України в умовах ринкової економіки: тенденції розвитку
галося зростання ВВП, то уже наприкінці його - сповільнення темпів. Більшість соціальних завдань, викладених в урядовій програмі. „Реформи заради добробуту” виконувалося повільно. Сам Президент змушений був визнати, що рівень життя 83 % населення України нижчий за прожитковий мінімум. Понад 27% українців проживали за межею бідності. Значно утруднювала розвиток національної економіки у нових ринкових умовах матеріально-технічна відсталість виробництва, надмірна енергоємність і залежність від зовнішніх джерел постачання, яку так і не вдалося подолати за попереднє десятиліття. Однак, аналізуючи такі основні показники розвитку народного господарства України за 2000-2006 рр., як динаміка реального обсягу ВВП, реальних доходів населення, інфляції та безробіття можна стверджувати про зміцнення національної економіки. Згідно із офіційними статистичними даними починаючи з 2000 р. в національному господарстві відновлено економічне зростання. Станом на 2006 р. ВВП зріс більше, ніж на 55%. Особливо це спостерігалося впродовж 2003-2006 рр. Важливим показником успішності проведених реформ є їх вплив на матеріальне становище населення. Динаміка його реальних доходів за цей же період також виявила позитивні тенденції: вони збільшилися на 238%. У той же час мали місце інфляційні процеси. Передусім це було пов’язано із значним подорожчанням енергоносіїв у 2004-2006 рр., а також почасти політичною нестабільністю в державі. На кінець, суттєвою ознакою економічного оздоровлення держави є скорочення чисельності безробітних. Динаміка безробіття у зазначений вище період виявила сталу тенденцію до зменшення: якщо в 2000 р. число безробітних становило 11,6% (або ж 2 655,8 тис.), то у 2006 р. 6,8% (або ж 1515 тис.). Одначе потрібно зазначити, що ці позитивні зрушення до певної міри пов’язані з тим, що ринок праці в Україні значно розширився через масовий виїзд на заробітки за кордон економічно активного населення. У 2007 р. в зарубіжних країнах (переважно у державах ЄС) працювало 3-3,5 млн. українців. За даними Міжнародної організації з міграції вони переслали в Україну 27 млрд. євро, що становить 8% від національного ВВП. Свідченням позитивних зрушень у економіці України за останні роки стали суттєві зміни у пріоритетах зовнішньої торгівлі. У 2005 р. найбільшу питому вагу в українському експорті посіли держави Євросоюзу (майже 32%). Що ж стосується країн СНД, то вона у порівнянні з попереднім десятиліттям зменшилася з 51 % до 31%. Усе це дало підстави українському керівництву активізувати заходи спрямовані на вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ). Отримавши у 2005 р. статус держави з ринковою економікою, Україна у лютому 2008 р. приєдналася до неї. Останнє викликало гострі дискусії у середовищі національного політикуму. Противники вступу до СОТ стверджують, що низька конкурентоспроможність вітчизняних підприємств спричиниться до наводнення внутрішнього ринку дешевими іноземними товарами, що остаточно їх зруйнує, особливо сільськогосподарське виробництво, посилить фінансову залежність держави від Заходу, яка і так сягнула значних розмірів і наприкінці 2007 р. становила майже 65 млрд. дол. США. Натомість прихильники вступу доводять переваги членства у цій організації. Вони переконують у тому, що це дасть імпульс для розвитку національної економіки, відкриє ринки збуту, усуне бар’єри у зовнішній торгівлі, зніме інші дискримінаційні закони, сприятиме вільному пересуванню товарів, послуг, робочої сили. Вступ до СОТ повинна ратифікувати Верховна Рада України. Між тим Україна має величезний виробничий потенціал і надалі посідає провідні позиції за видобутком та виробництвом багатьох видів продукції. За розвіданими запасами вугілля (47 млрд. тонн) Україна посідає у світовому рейтингу восьме місце. Випереджаючи такі країни, як, наприклад, Великобританія (45 млрд. тонн) та Казахстан (34 млрд. тонн). Перші позиції за цим показником займають США, де розвідано 445 млрд. тонн "чорного золота", Китай -296 млрд. тонн, Росія — 202 млрд. тонн, ПАР, Австралія — 116 млрд. тонн, Німеччина — 106 млрд. тонн та Індія -78 млрд. тонн. За видобутком вугілля Україна закінчує першу десятку. Щороку в нас його видобувають 75 млн. тонн. Україна - на другій позиції у світі й за розвіданими запасами залізної руди, що становлять 20 млрд. тонн але за видобутком залізної руди посідає п’яте місце у світі. Щороку Україна видобуває її близько 77 млн. тонн. Більше - Росія - 87 млн. тонн, Австралія - 168 млн. тонн, Бразилія - 195 млн. тонн та Китай - 224 млн. тонн. Четверту частину видобутої залізної руди (20 млн. тонн) наша країна щороку експортує. Це шосте місце у світі. Щороку в Україні виплавляють 31 млн. тонн сталі, посідаючи за цим показником сьоме місце. Росія — 58 млн. тонн, Німеччина -46 млн. тонн та Корея - 43 млн. тонн сталі. За виробництвом уранових концентратів наша країна займає десяту позицію в світі. Однак як геологічні умови, так і застарілі технології видобування копалин не дають можливості ефективно використовувати їх. По виробництву електроенергії Україна на сімнадцятому місці, виробляючи щорічно 170 млрд. кВт-год. електроенергії. Однак вона посідає одинадцяте місце й за споживанням палива та енергії. Економіка України наденергомістка порівняно з багатьма розвинутими країнами світу. За площею ріллі Україна - дев’ята у світі. Рілля складає близько 57% земельного фонду країни, або більше 33 млн. га. Країна є лідером з виробництва мінеральних добрив. Кожного року в Україні продукується 2,4 млн. тонн міндобрив Це десяте місце у світовому рейтингу. На шостому "світовому" місці Україна й за врожаями картоплі. Щороку збираючи в середньому 15 млн. тонн. Це навіть більше, ніж такі країни, як Німеччина (11 млн. тонн), Білорусь, Нідерланди (8 млн. тонн) та Велика Британія. Однак, враховуючи те, що більшість сільськогосподарської продукції (окрім зернових культур) виробляється в Україні відсталими методами на присадибних ділянках то й продуктивність праці є дуже низькою й неефективною. З виробництва бурякового цукру наша країна посідає п'яте місце. Виробляючи щороку близько 2,1 мли. тонн цукру. Це більше, ніж Польща та Росія. Україна - на восьмому місці у світі за виробництвом молока. Його виробляють майже 14 млн. тонн. Вигідне економіко-географічне положення України ставлять її на п'яте місце й за обсягами вантажообігу. Таким чином, Україна за економічним потенціалом посідає вагоме місце у світовому господарстві. За роки незалежності економіку країни вдалося перевести на ринкові відносини. Їх результати не завжди можна оцінити однозначно позитивно, проте в цілому було досягнуто важливого успіху – подолано глибоку економічну кризу, а національна економіка проявила тенденцію до зростання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Народне господарство України в умовах ринкової економіки: тенденції розвитку» з дисципліни «Новітня історія України»
