У січні 1944р. німецьким військам вдалося втримати великий виступ у районі Корсунь-Шевченківського, де оборонялося сильне угруповання. 25 січня війська 1-го і 2-го Українських фронтів почали операцію з метою оточення німецьких військ. Незважаючи на сильний опір, 28 січня радянські війська замкнули кільце оточення. В ньому опинилося понад 10 дивізій, усього близько 80 тис.чоловік, багато гармат, мінометів, танків. Німці, намагаючись за будь-яку ціну вирватись з оточення, вели бої на його зовнішньому фронті. Коли 8 лютого німецьке командування відхилило ультиматум про капітуляцію, Червона армія почала розгром цього угруповання. 17 лютого 1944р. воно перестало існувати. Німці втратили 55 тис.солдатів і офіцерів, а понад 18 тис.потрапили в полон. Війська 1-го Українського фронту провели Луцько-Рівненську операцію і 2 лютого 1944р. визволили від німців Луцьк і Рівне. Успішне здійснення цієї операції дало можливість у березні визволити від противника Вінницю і Проскурів (нині Хмельницький). Водночас війська 2-го Українського фронту форсували Дністер і вийшли у березні 1944р. на державний кордон з Румунією. Бойові дії було перенесено на територію цієї союзниці Німеччини. Війська 3-го і 4-го Українських фронтів у березні 1944р. визволили Херсон і Миколаїв, а 10 квітня штурмом взяли Одесу. З виходом радянських військ до Одеси створилися умови для розгрому кримського угруповання німців, Крим утримувала 17-та німецька армія, яка налічувала майже 200 тис.чоловік. 8 квітня війська 4-го Українського фронту й Окремої Приморської армії перейшли в наступ і 13 квітня здобули Сімферополь. 9 травня 1944р. визволено Севастополь. Через кілька днів весь Крим був очищений від ворога. Нових успіхів Червона армія досягла під час літнього наступу. У липні почався наступ на Львівському напрямі. Радянські війська оточили й розбили під Бродами вісім німецьких дивізій чисельністю близько 60 тис.чоловік. Серед них були 10 тис.бійців дивізії "Галичина", що мали нещастя отримати хрещення вогнем за цих катастрофічних обставин. Десь пяти тисячам удалося вирватися з оточення, але понад 3 тис.було вбито, поранено й захоплено в полон. За підрахунками, 2 тис.уникли полону, й пізніше багато з них приєдналися до УПА. Після цієї перемоги радянські війська швидко зайняли Галичину: 27 липня 1944р. був визволений Львів, а в серпні - Дрогобич, Самбір і Борислав. Останній населений пункт УРСР у її довоєнних межах - село Лавочне Дрогобицької області - визволили від гітлерівців 8 жовтня 1944р. У ході Карпатсько-Ужгородської операції 27 жовтня ворога вибито з Ужгорода, а наступного дня з рештинаселених пунктів Закарпаття. 28 жовтня щороку відзначається як День визволення України. Майже два роки тривала битва за визволення України, що складалася з серії операцій та кампаній. Червона армія була вже далеко не такою, як у 1941-1942рр. І все ж, успіхи Червоної армії були досягнуті ціною нечувано великих людських втрат. Прагнення прислужитися Сталіну, виглядати несхитними і твердими в його очах, заробити нагороду, а також догматичне мишлення спонукало багатьох воєначальників не шкодувати живої сили. Це проявлялося і під час боїв на території України. "Гарматне м’ясо" часто по-злочинному кидали проти добре укріплених позицій противника без ретельної підготовки, прикриття з повітря, навіть без танкової підтримки. Тим часом ворог відчайдушно оборонявся, часто переходив у контрнаступ. Наслідком були незліченні людські втрати. Тільки в операціях на території Західної України у боях проти ворога загинуло в 1944р. 527 тис.воїнів. Після того, як фронт просунувся за межі України, Червона армія спільно з англо американськими військами, які висадилися у Франції у червні 1944р., завдали вермахту нищівних ударів. Взимку і навесні 1945р. з-під німецької окупації були визволені Польща, Чехословаччина, Болгарія, Франція, Бельгія та інші країни Європи. 1 травня 1945р. переможно завершилася одна з найбільш кровополитних Берлінська операція, у якій заради амбітній цілі - першими захопити німецьку столицю фронт маршала Г.Жукова втратив близько 350 тис.вояків. 8 травня завершилася Велика Вітчизняна війна капітуляцією гітлерівської Німеччини. 9 травня було оголошено Днем Перемоги. Згідно з зобовязаннями Сталіна перед союзниками, 9 серпня 1945р. СРСР вступив у війну проти Японії. У військах, які направлялися на Далекий Схід, було чимало вихідців з України. 2 вересня 1945р. підписано акт про капітуляцію Японії. Ця подія знаменувала кінець Другої світової війни, в якій загинуло близько 50 млн.людей, з них більше як 27 млн.громадян Радянського Союзу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розгортання боїв на Правобережній Україні» з дисципліни «Новітня історія України»
