Проголошення незалежності України створило принципово нові умови для розвитку національної культури. Необхідно перебороти негативну спадщину у сфері культури, що залишилися від радянських часів: партійно-класовий підхід до оцінок досягнень культури; русифікацію; залишковий принцип у фінансуванні культури. Головною задачею культурного будівництва стало національно-культурне відродження України. У 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про ос віту», де школа визначалася як основа духовного розвитку держави. Реалізація закону передбачає И зміцнення матеріально-технічної бази освіти, видання нових підручників, урізноманітнення форм і методів навчання, широ- 355
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ке впровадження в навчальний процес досягнень науки й техніки. Освітня система стає гнучкішою й різноманітнішою. Разом із державними з'являються приватні ліцеї, коледжі, гімназії. Зроблено деякі кроки до гуманізації освіти. Важливою задачею є забезпечення виконання в навчальних закладах «Закону про мови в Українській РСР», прийнятого ще в 1989 p., що передбачає перехід на україномовний режим навчального процесу. За декілька років кількість першокласників, що навчаються українською мовою, зросла з 43,5 до 67,7 %, а у вищих навчальних закладах українською мовою викладання велося в 37 % академічних груп. Проте ці процеси в східному й південному регіонах відбуваються повільно. Відбулася реорганізація керування освітою — із метою поліпшення зв'язку між системою середньої і вищої освіти були об'єднані Міністерство народної освіти й Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти в одне — Міністерство освіти і науки України. Здійснюється перехід на триступеневу підготовку у вузах — бакалавр, спеціаліст, магістр. Вузи стають більш автономними у своїй діяльності. Проте економічний стан істотно впливає на розвиток освіти, його фінансування, стан робітників цієї сфери. У 2002 р. із 48,1 млрд. грн. зведеного бюджету України 7,1 млрд., або кожну сьому гривню було спрямовано на розвиток освіти. У 2001-2002 навчальних роках з кожних 10 тис. жителів країни 1339 вчаться в загальноосвітніх, 102 — у професійно-технічних, 428 — у ви-щих навчальних закладах різних рівнів акредитації. У 1990-1991 pp. — ситуація була дещо іншою — відповідно 1373, 127 і 316. У 2002 р. в Україні функціонувало 22,2 тис. шкіл, ліцеїв, гімназій, у яких навчається 6601,2 тис. учнів. Навчальний процес забезпечують 568 тис. учителів. Українською мовою навчається 71,7 % школярів проти 58,3 % шість років тому. Кожний четвертий учень (27,3 має можливість навчатися російською мовою, а в регіонах компактного проживання населення інших національностей працюють школи й класи, де діти здобувають освіту на румунській, угорській, кримськотатарській, польській та інших мовах. Серед чинників, що негативно впливають на навчальний процес, необхідно відзначити недостатню забезпеченість сучасними підручниками й наочним приладдям, а також низький рівень комп'ютеризації. У 983 вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації в 2002 р. навчалося 2109 тис. студентів, що на 9 % більше, ніж у попередньому році. Серед студентів, що одержують вищу освіту, жінок 53 %. Серед випускників вузів найбільшу кількість груп складають спеціалісти з галузей знань «економіка, комерція і підприємництво» (ЗО % у вузах lll-IV рівнів) й «інженерія» (26 356
Модуль 3. Новітня історія України
%). За темпами зростання фахівців особливо виділяються економічні й юридичні фахи. Навчальний процес у вузах забезпечують 169 тис. викладачів. В основному складі професорсько-викладацького персоналу закладів III—IV рівнів акредитації 7,3 тис. (8,5 докторів наук і 40,3 тис. (47,2 кандидатів наук. Вчене звання професора мають майже 7 тис. викладачів (8 %), доцента - 30,2 тис. (35,3 %). У достатньо складному становищі опинилася наука. Позначилася багаторічна фактична ізоляція української науки від світової й одностороння орієнтація на Наука російську, недостатня матеріально-технічна база. Центром науки, як і раніше, залишається Академія наук, якій в 1994 р. надано статус національної. Серйозними проблемами є недостатнє розроблення фундаментальних досліджень і дуже слабке впровадження нових технологічних досягнень у виробництво (впроваджується лише 10 % розробок). Загальна кількість науковців на Україні — майже 300 тис. — удвічі більше, ніж у Франції, але ефективність їхньої праці набагато нижча, ніж у Європі. Визначних успіхів досягнуто у сфері гуманітарних наук, особливо історичній.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ» з дисципліни «Історія України»
має можливість навчатися російською мовою, а в регіонах компактного проживання населення інших національностей працюють школи й класи, де діти здобувають освіту на румунській, угорській, кримськотатарській, польській та інших мовах. Серед чинників, що негативно впливають на навчальний процес, необхідно відзначити недостатню забезпеченість сучасними підручниками й наочним приладдям, а також низький рівень комп'ютеризації. У 983 вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації в 2002 р. навчалося 2109 тис. студентів, що на 9 % більше, ніж у попередньому році. Серед студентів, що одержують вищу освіту, жінок 53 %. Серед випускників вузів найбільшу кількість груп складають спеціалісти з галузей знань «економіка, комерція і підприємництво» (ЗО % у вузах lll-IV рівнів) й «інженерія» (26 