31 жовтня 2004 року відбувся перший тур виборів Президента України. На найвищий пост у державі претендувала безпрецедентна кількість кандидатів — 24, у тому числі чинний прем'єр-міністр В. Янукович, екс-прем'єр-міністри В. Ющенко та А Кінах, лідер соціалістів О. Мороз, лідер комуністів П. Симоненко та інші. У II тур, який відбувся 21 листопада, вийшли два кандидати В. Ющенко та В. Янукович. Центральна Виборча Комісія оголосила переможцем В. Януковича, який за її даними отримав на 800 тис. голосів більше. Проте представники В. Ющенка опротестували це рішення у Верховному Суді України, який скасував рішення ЦВК і призначив переголосування II туру на 26 грудня 2004 року. У Києві відбулися грандіозні, безпрецедентні для України мітинги на підтримку В. Ющенка (за деякими даними до 500 тис. учасників), які тривали більше двох тижнів. Такі мітинги відбулися й в деяких інших містах України. Оскільки їх учасники носили, як розпізнавальні знаки, одяг, шарфи, косинки, стрічки жовтогарячого кольору, то ці події отримали назву «помаранчева революція». Учасники протестів у Києві блокували Будинок уряду та Адміністрації Президента, чим певною мірою паралізували їх роботу. Для врегулювання політичного конфлікту в Україну тричі приїжджали посередники: президенти "Польщі, Литви, Голова Державної Думи Росії, представники Ради Європи, Організації з безпеки й співробітництва в Європі. У результаті були досягнуті певні крмп-роміси, але головним для стабілізації становища в цей час стали рішення Верховної Ради України від 8 грудня 2004 року. Одночасно, «пакетним голосуванням» були прийняті зміни до Конституції України, до Закону «Про вибори Президента України», оновлено склад ЦВК. Згідно зі змінами в Конституції України здійснено перерозподіл повноважень між Президентом України, Верховною Радою України та Прем'єр-міністром. Повноваження Президента дещо зменшуються, а Верховної Ради — збільшуються. Це в першу чергу стосується Кабінету Міністрів, який формується Верховною Радою, термін дії якої подовжено до п'яти років. Повноваження парламенту значно розширюються: він призначає значну частину перших керівників органів виконавчої влади, а також має право контролю за діяльністю уряду. В той же час депутати не матимуть права суміщати роботу в парламенті та в органах виконавчої влади, бізнесі тощо. Роз-
343
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ширюється список підстав для позбавлення депутата його мандату. За Президентом залишено право призначати та звільняти голів місцевих держадміністрацій. Значно збільшуються повноваження Прем'єр-міністра. Таким чином, Україна повинна перетворитися з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку. 26 грудня 2004 року, в Україні за високої явки виборців (77 % від тих громадян, що мають право голосу) відбулося переголосування II туру виборів Президента республіки, що є безпрецедентною подією в історії. В. Ющенко отримав тро; хи менше 52 % голосів, а його суперник — В. Янукович — більше 44 %. В. Ющенко переміг у 17 регіонах (західні, центральні області України та м. Київ), а В. Янукович — у 10 (східні та південні області, м. Севастополь). В. Ющенка підтримувала молодь, а за Януковича голосувала основна маса людей старшого покоління. Такої політичної напруги й протистояння, вибуху емоцій, як під час цих виборів, новітня історія України ще не знала. Прихильники В. Януковича спробували оскаржити результати виборів у Верховному Суді України, але безрезультатно. 23 січня 2005 р. відбулася урочиста інавгурація Президента України В. Ющенка. Віктор Ющенко народився 1954 р. в Сумській області, закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут, за фахом — бухгалтер. З 1993 р. по 1999 р. був головою Національного банку України, у 1999-2001 pp. — Прем'єр-міністром України. 4 лютого 2005 р. Верховна Рада України дала згоду на призначення Прем'єр-міністром України Юлії Тимошенко, яка стала першою жінкою, що обійняла цю посаду. Але згодом через суперечності між оточенням Президента й Прем'єр-міністром Ю. Тимошенко було відправлено у відставку (8 вересня 2005 p.). 26 березня 2006 р. відбулися чергові вибори до Верховної Ради України, які проходили за пропорційною системою. Більше 3 % голосів виборців, що означало прохідний бал до українського парламенту, набрали лише 5 блоків та партій: Партія регіонів (лідер В. Янукович набрала 32,14% голосів), Блок Юлії Тимошенко (22,29 %), «Наша Україна» (лідер Ю. Єхануров, 13,95%), Соціалістична партія України (лідер О. Мороз, 5,69 %), Комуністична партія України (лідер П. Си-моненко, 3,66 %). 6 червня Головою Верховної Ради України вдруге було обрано соціаліста О. Мороза (він займав цей пост також і у 1994-1998 p. p.). Прем'єр-міністром України знову було призначено В. Януковича. У Верховній Раді було створено коаліцію, в яку ввійшли Партія регіонів, Комуністична партія, Соціалістична партія. 344
Модуль 3. Новітня історія України
Навесні 2007 р. загострилося протистояння між Президентом України В. Ющенком та урядовою коаліцією. У результаті двомісячної боротьби (квітень-травень 2007 р.) Верховну Раду України V скликання було розпущено й на ЗО вересня 2007 р. призначено дострокові вибори до Верховної Ради України. Після виборів прем'єр-міністром україни знов було призначено Ю. тимошенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««Помаранчева революція»» з дисципліни «Історія України»
